Чого «не любить» наше серце?..

До основних факторів ризику розвитку серцево–судинних захворювань відноситься підвищений артеріальний тиск (АТ) та рівень холестерину в крові, надлишкова вага, тютюнокуріння,  малорухливий спосіб життя, стреси. Впливати на них можливо як медикаментозним, так і                           немедикаментозним шляхом.

Тютюнокуріння є найбільш поширеним серед працездатного населення фактором ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Не існує «безпечної»  дози та «безпечного» виду тютюнових виробів, оскільки спектр шкідливих речовин у тютюновому диму настільки широкий, що зменшення концентрації тієї чи іншої складової не робить куріння безпечним у цілому.

Відмова від куріння – це позбавлення від важкої залежності, ламання стереотипів поведінки, яке супроводжується фізичним та психічним дискомфортом. Саме тому людину, яка вирішила позбавитись цієї шкідливої звички, мають підтримувати рідні, друзі та лікар. Насамперед створюється позитивна мотивація, розуміння того, що звільнення від тютюнового диму додає 5-7 років повноцінного здорового життя. Необхідно уникати стресових ситуацій, збільшити перебування на свіжому повітрі, займати вільний час корисними справами. До харчового раціону слід додавати продукти, які містять велику кількість вітаміну С (грейпфрутовий сік, шипшину, чорну смородину, капусту, лимон), вітамін В12 (зелений горошок, дині), вітаміни А (морква) та Е (олія, зародки пшениці, зелені овочі), молоко.

Надлишкова вага, як правило, тісно пов’язана з неправильними звичками та характером харчування. Необхідно збалансувати енергонадходження та енергозатрати у відповідності до віку, статі та характеру праці. Регулярне перевищення добової калорійності їжі над енергозатратами на 200 ккал на добу призводить до збільшення за добу баластного жиру в організмі на 10 – 20 г (3 – 7 кг на рік). Для покращення роботи серцевого м’яза дуже важливі продукти, які містять калій (капуста, гарбуз, абрикос, чорнослив, курага, родзинки) та магній (морква, буряк, салат, зелень петрушки, чорна смородина, горіхи).

Особам з підвищеним рівнем холестерину або зі схильністю до цього бажано обмежити вживання яєчних жовтків (не більше 3-х на тиждень), субпродуктів (печінка, нирки), кав’яру, креветок, ковбас, жирної свинини, вершкового масла, молочних продуктів з високим вмістом жирів. Їжу необхідно готувати на пару, відварювати або тушкувати. Перевагу слід віддавати стравам з риби, морепродуктам, овочам та фруктам.

Фізична активність запобігаєпопереджає наслідкам малорухомого способу життя (захворювання серцево-судинної системи, ожиріння).Перед початком самостійних занять необхідно проконсультуватись з лікарем і пам’ятати, що навантаження мають бути регулярними і збільшуватись поступово. Одним із найбільш прийнятних  видів фізичних навантажень є ходьба. Починати необхідно з 10 хв. на день, поступово збільшуючи до         30–40 хв., з короткими епізодами швидкої ходьби.

Фізичним навантаженням необхідно відводити близько години на день. Необхідно проводити самоконтроль за станом організму: пульс не повинен збільшуватись більше вікової межі, яка визначається як «180 відняти вік у роках». Погіршення самопочуття (сну, апетиту, працездатності або поява больових відчуттів) є сигналом для зменшення інтенсивності або припинення фізичних навантажень.

Слід пам’ятати і про негативний вплив надмірних психоемоційних навантажень. У момент реакції на стрес в організмі відбувається 1400 біохімічних реакцій!

Тому важливо вчитися (часом протягом усього життя) мудро ставитися до того, що відбувається навколо, берегти серце, а значить – життя, своє та тих, кого ми любимо.

Сектор з питань охорони здоров’я Управління соціального захисту населення ВМР