Як не захворіти і що робити якщо відбулося зараження

        Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я захворювання ПСШ (яка включає і венеричні хвороби) після респіраторно-вірусних хвороб за поширеністю посідає друге місце.

Які хвороби відносяться до ЗПСШ?

Розрізняють кілька груп ЗПСШ:

• Відомі всім «класичні» венеричні захворювання;

• «Нові» венеричні захворювання;

• Шкірні хвороби, що передаються статевим шляхом;

• Захворювання, що передаються статевим шляхом, з переважним ураженням інших органів.

    «Нові» венеричні захворювання у медичній літературі можуть позначатися ще і як «захворювання, що передаються переважно статевим шляхом», або «хвороби, що передаються головним чином статевим шляхом, з переважним ураженням статевих органів». Сьогодні науці відомо приблизно 20-25 хвороб, що передаються статевим шляхом.

 - «Класичні» венеричні захворювання: гонорея, трихомоніаз, донованоз (гранульома венерична або пахова гранульома), сифіліс, м'який шанкр, венеричний лімфогранулематоз (лімфогранульома).

- «Нові» венеричні захворювання — інфекції сечостатевих органів з переважним ураженням статевих органів: генітальний герпес, бактеріальний вагіноз (або гарднерельоз), мікоплазмоз, кандидоз, папіломавірусна інфекція ВПЛ або гострокінцеві кондиломи, урогенітальний шегиллез гомосексуалістів, уреаплазмоз, неспецифічний уретрит, хламідіоз, цитомегаловірус.

 - Шкірні захворювання, що передаються статевим шляхом: педикульоз, лобкові воші (фтириаз), короста, контагіозний молюск.

- Захворювання, що передаються статевим шляхом, з переважним ураженням інших органів: амебіаз, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ, СНІД), лямбліоз, вірусний гепатит В і С (вірусний гепатит С найчастіше передається через кров).

            Незважаючи на всі спроби фахівців виявити справжню статистичну картину захворюваності вірусними і бактеріальними ЗПСШ, зробити це дуже складно. Справа в тому, що чимала частина хворих венеричними захворюваннями не приходять до лікаря просто тому, що не здогадується про свою хворобу, частина хворих отримують лікування у неспеціалістів або займаються самолікуванням. Всім відомі гонорея, трихомоніаз і сифіліс, людина, що виявила у себе симптоми цих венеричних захворювань, поспішає до лікаря-венеролога, наляканий можливими наслідками. Що ж стосується «нових» венеричних захворювань, таких, як хламідіоз, мікоплазмоз, гарднерельоз — більшість неспеціалістів навіть не підозрюють про їх існування. Погіршує ситуацію безсимптомний перебіг більшості цих венеричних захворювань, особливо у жінок.

        А адже саме «нові» венеричні захворювання можуть передаватися не тільки статевого партнера, але і плоду внутрішньоутробно, і через поцілунки і слину, і через материнське молоко, і при переливанні крові. Мікроби, потрапляючи в організм через кров, лімфу або на сперматозоїди, часто вражають різні органи, а в окремих випадках навіть захоплюють весь організм.

             Описати всі симптоми захворювань у статті не представляється можливим, але є ознаки, які можуть насторожити і спонукати звернутися до лікаря для обстеження:

-будь-які висипання на шкірі і статевих органах,

- виділення з статевих шляхів,

- хворобливі відчуття або свербіж статевих органів,

-збільшення лімфовузлів, погіршення загального самопочуття.

      Як правило, такі симптоми можуть з'являтися від однієї доби до місяця, а при сифілісі, ВІЛ-інфекції та деяких інших захворюваннях і через кілька місяців.

      Для того, щоб виявити інфекцію, необхідно пройти всебічне медичне обстеження за допомогою сучасних методів. У випадку, якщо всі здані аналізи виявилися позитивними і діагноз венеричних захворювань в наявності — необхідно звернутися до лікаря і здати аналізи вашому партнерові. У деяких випадках у партнера можуть виявитися інфекції, які не виявлені у вас. Лікування ЗПСШ обов'язково має проводитись одночасно у вас і вашого партнера. Щоб переконатися в тому, що ви здорові, слід здати аналізи на ЗПСШ — більшість захворювань, що передаються статевим шляхом, протікають повністю або майже безсимптомно. Майте на увазі, що як виявлення, так і лікування венеричних захворювань значно легше і ефективніше на ранніх стадіях: це дає можливість виключити ускладнення і наслідки ЗПСШ.

     До основних методів профілактики венеричних захворювань відноситься виняток безладних статевих зв'язків, дотримання заходів особистої гігієни, а також використання засобів бар'єрної контрацепції, зокрема презерватива. На сьогоднішній день кондом є найбільш ефективним засобом, що захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом. Правильне використання якісних презервативів зводить до мінімуму можливість зараження якоюсь інфекцією. Найбільш надійним способом є виключення статевих зв'язків поза шлюбом і збереження вірності в шлюбі.

           Якщо ж випадковий статевий акт не супроводжувався використанням бар'єрних методів контрацепції необхідно відразу ж після його завершення вжити заходів, що перешкоджають поширенню можливого інфекційного процесу. До найбільш ефективних способів належить промивання зовнішніх статевих органів не пізніше ніж через 2 години після статевого контакту і обробка їх ватним тампоном, змоченим розчином хлоргексидину біглюконату. Після незахищеного статевого акту доцільно звернутися за допомогою до лікаря. Не можна вичікувати кілька днів, щоб «подивитися чи заразився (–лась) ти. Профілактика після випадкового статевого зв'язку – це прийом лікарських препаратів і є гарантією не виникнення венеричних захворювань в майбутньому.

       Самолікування або лікування у неспеціалістів, лікування за порадою друзів, рекомендацій аптекарів часто призводить до того, що хвороба йде «всередину», стає хронічною, виявити і вилікувати і вимагає багато часу і матеріальних затрат.

       Отримати консультацію, пройти обстеження і, якщо треба, лікування, можна в кабінеті № 423 поліклініки КУ «Вознесенська ЦРЛ», а для молоді – також і в кабінетах «Клініки, дружньої до молоді», де приймають лікарі різних спеціальностей.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Сектор з питань ОЗ УСЗН ВМР