«Спроможні громади – сильна держава»

У вересні-жовтня поточного року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» у співпраці та координації з експертами Ради Європи, фахівцями з питань місцевого самоврядування та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства провів предметне вивчення громадської думки «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування».

Шляхом опитування було вивчено суспільно-політичні настрої дорослих жителів усіх регіонів України (у віці 18 років і старше). Опитування проводилося шляхом особистих інтерв’ю з респондентами в домогосподарствах, де вони проживають. Враховуючи отримані соціологічні дані, ми маємо різносторонню свіжу інформацію щодо реалій проведення реформи місцевого самоврядування як в Україні, так і на Миколаївщині зокрема.

Так, більшість українців (72 %) знають про об’єднання територіальних громад, але з них лише 17 % «дуже добре» обізнані в темі, решта ж лише «дещо чули».

Лише один з трьох українців (36 %) має сформовану думку щодо об’єднання територіальних громад, натомість 41 % ще не визначилися з позицією. Водночас лише 13 % стверджують, що їм узагалі байдуже це питання.

Як свідчить статистика, більша обізнаність у жителів сіл: серед них 22 % «дуже добре» обізнані з питанням об’єднання територіальних громад. Про «окремі заходи», пов’язані з реформою місцевого самоврядування, об’єднанням територіальних громад або децентралізацію, що відбувалися у їхньому населеному пункті, знають 24 % українців, натомість 69 % стверджують, що у них жодних заходів не було (або вони, принаймні, про це не знають). І все ж, навіть у селах лише 21 % стверджують, що їм відомо про окремі заходи, пов’язані з об’єднанням територіальних громад.

Думки міського населення щодо об’єднання територіальних громад розділилися: 37 % підтримують об’єднання, 25 – виступають проти, а ще 39 % не визначилися зі своєю позицією.

Серед жителів сіл і селищ міського типу, якщо їхнє село/селище стане центром нової громади, то 55 % в такому випадку підтримують об’єднання, 26 % - виступають проти. Ситуація стає дзеркально протилежною, якщо село/селище не стане центром громад: незважаючи на підвищення якості послуг, 56 % не підтримають об’єднання, підтримають – 22 %.

В опитуванні окремо було поставлено питання про старосту. Зокрема, «Після об’єднання у селах та селищах, які не стануть центрами об’єднаних громад, замість сільрад буде працювати староста, який буде представляти інтереси жителів села/селища, сприяти у видачі необхідних документів, довідок тощо. Яким чином, на Вашу думку, повинен обиратися чи призначатися цей староста?».

Переважна більшість жителів сіл/селищ (70 %) вважають, що староста має обиратися жителями громади, - з них 42 % підтримують ідею виборів старости на загальних зборах, 28 % - шляхом таємного голосування. Водночас кожен десятий житель сіл/селищ взагалі вважає, що посада старости є непотрібною.

Під час проведення соціологічного опитування Миколаївська область була віднесена до Південного макрорегіону разом з Дніпропетровською, Запорізькою, Херсонською, Одеською областями, що дозволяє нам оперувати ще більш точними даними. Так, 38,9 % наших земляків, які брали участь в опитуванні, вважають, що старосту повинні обирати на загальних зборах, при тому, 29 % - вважають, що таємним голосуванням. Цікавим виявився ще один тест – думка, що старосту повинні не обирати, а призначати. Так, 7,3 % жителів Південного макрорегіону зазначили, що старосту мають призначати. Це найвищий відсоток серед 4-х регіонів. Наприклад, в областях, які відносяться до макрорегіону Центр – лише 2,5 % населення вважає, що посада старости має бути за призначенням (а не обранням); Захід – 5,5 %, Схід – 6,7 %.

Вище зазначене соціологічне дослідження свідчить, що від сили 3 % населення України виступають за примусове об’єднання громад, натомість 71 % українців обстоюють добровільне об’єднання. З них 64 % вважають, що громади мають об’єднуватися добровільно за рішенням населення громад, що планують об’єднатися.

Всього 30 % населення вважають потрібною реформу місцевого самоврядування і децентралізацію і при цьому мають сформовану думку. Кожен четвертий житель України (24 %) вважає реформу потрібною, але при цьому ще не сформував свою думку. 63 % українців допускають, що за умови отримання додаткових роз’яснень, вони можуть змінити свою думку щодо ставлення до планових реформ. Лише 14 % відкидають такий варіант.

Навіть серед тих, хто має сформовану думку про реформу, лише третина дуже добре обізнана з кроками і з ухваленням нового законодавства.

Оптимізм щодо наслідків реформування значно зростає із зростанням обізнаності щодо здійснення кроків. Наприклад, серед тих, хто зовсім не знає про жодні кроки з реформування, лише 19 % очікують, що після децентралізації покращиться ситуація в Україні і в їхньому населеному пункті. Водночас уже серед тих, хто хоч дещо знає, відповідно, 43 % і 40 % - очікують на покращення. Аналогічна тенденція простежується і у випадку зі знанням про ухвалене законодавство.

Окремі розділи соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології торкаються надій українців: чого очікують люди від децентралізації? За результатами опитування зроблено висновок, що жителі України, в першу чергу, очікують від децентралізації зменшення корупції. Зокрема, 60 % «хотіли б відчути такий наслідок», а 33 % - називають для себе це «наслідком № 1, на який вони очікують».

Іншими важливими наслідками є також поліпшення якості послуг (відповідно, «хотіли б відчути таке поліпшення» - 49 % і «вважають, що якості послуг поліпшаться» - 16 %); прискорення розв’язання конфлікту на сході України («хотіли б відчути прискорення у розв’язанні конфлікту» - 47 % і «очікують, що на таке прискорення станеться» - 19 %) та покращення добробуту («хотіли б відчути» - 40 % і «очікують, що таке покращення буде» - 10 %).

На думку населення нашої країни, реформатори повинні враховувати думку кваліфікованих експертів і науковців (так вважають 65 %, в т.ч. 23 % вважають, що на це слід першочергово звертати увагу). Інші фактори (думки) також є майже настільки ж важливими: близько половини населення вважають, що повинна враховуватися і думка громадськості через лідерів громадянського суспільства або місцевих представників, і міжнародний досвід (рекомендації міжнародних партнерів або вітчизняний досвід).

І насамкінець, хотілося б зазначити, що результати соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування – це великий за обсягом аналітичний звіт, який уміщає інформацію на понад сто друкованих аркушах. Він побудований у п’яти розділах, і містить збалансовані дані щодо рівня зацікавленості населення політикою, наявності сформованої думки та володіння інформацією щодо реформи місцевого самоврядування, конституційної реформи, об’єднання територіальних громад, мінські домовленості і спроможність реформи сприяти розв’язанню конфлікту на сході. Він знадобиться у поміч багатьом зацікавленим організаціям, представникам владних структур, науковцям та широкій громадськості, чия увага нині привернута до дуже відповідальної і важливої реформи децентралізації влади в Україні.

Валентин БОЙКО, директор Офісу Реформ у Миколаївській області