Ацетономічний синдром – це реакція організму, з порушенням обмінних процесів, переважно пуринового (білкового) обміну, у організмі відзначається підвищена концентрація сечової кислоти.

Ацетономічний синдром – обумовлений підвищеним вмістом   у крові кетонових тіл: ацетону, ацетоноуксусної кислоти, ib-оксимасляної кислоти – продуктів неповного окислення жирних кислот, які виникають при ферментації харчових мас, містять певні сорти жирів.

З кожним роком кількість дітей в нашому районі, у яких виникає так званий ацетономічний синдром, зростає. Тільки з початку 2013 року 56 малюків госпіталізовано з таким діагнозом до КУ «Вознесенська ЦРЛ», а ще ж є ті, що лікуються вдома. Років 5-6 тому кількість таких хворих була меншою у п’ять, а то й більше разів.

Які ж причини виникнення ацетономічного синдрому?

Спеціалісти твердять: неякісна їжа, ГРЗ, стреси, незадовільна екологічна ситуація.

Дійсно, раніше їжа була натуральна, без хімічних домішок, без ГМО, тому наші бабусі й не знали про цю хворобу. Тепер торгівельна мережа перенасичена продуктами, що містять стабілізатори, барвники, ароматизатори. От і маємо. Діти ростуть на штучних соках, йогуртах, сухариках і т.п. та ще й дихають перенасиченим шкідливими викидами повітрям.

До речі, вперше ацетономічний синдром був встановлений в 70-ті роки минулого сторіччя, коли на полицях магазинів з’явився маргарин – перший продукт, до складу якого увійшли інгредієнти переробки нафти. Він почав активно використовуватися в кондитерській промисловості як замінник вершкового масла. Проте, тоді це були одиничні випадки.

Безумовно, велике значення для організму дитини має правильне харчування. То ж краще обмежити продукти з підвищеним вмістом жирів і білків, взагалі відмовитися від продуктів, що містять консерванти, стабілізатори, барвники, емульгатори, есенції, не купувати дітям чіпси, горішки, жувальні гумки. Потрібно слідкувати, щоб діти не зловживали солодощами (особливо шоколадом), солодкими газованими напоями, тому що дані продукти токсичні. Не менш важливо не йти не повідку у родичів, які дозволяють дитині їсти зайве. Лікарі-педіатри неодноразово переконувалися, що саме вживання таких продуктів у дітей викликає ацетономічний синдром.

У групу ризику входять діти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту і діти з «поганою» спадковістю (якщо у батьків є хронічні захворювання печінки та підшлункової залози). Дитячий організм ще цілком не сформований, тож не в змозі справлятися з розщепленням продуктів, що містять жир і шкідливі домішки, які потрапляючи у кров, призводять до інтоксикації організму. Подразнення слизової оболонки травного тракту викликає у дитини біль у животі, потім нудоту, блювоту, зникає апетит, з’являються в’ялість, або навпаки – збудження, головний біль, пронос, підвищення температури до 37-390С, із рота з’являється запах ацетону. У такому випадку треба якомога швидше звернутися до лікаря.

Поїти дитину компотом з сухофруктів, лужною мінеральною водою «Трускавецька», «Поляна квасова», «Боржомі», до того ж, мінеральну воду краще купувати в аптеці.

Кризи при ацетономічних синдромах закінчуються у дітей після 12-14 років, коли стабілізується робота ферментної системи.

Зараз в аптеках можна придбати спеціальні тести для визначення підвищення ацетону у дитини. Вони прості у використанні і миттєво дають результат. Особливим попитом ці тести користуються після свят, коли дітям дозволяється їсти «дорослу» їжу, «налягати» на солодощі й нехтувати корисними продуктами. «Нічого страшного, якщо кілька разів відійдемо від норми….» - саме так заспокоюють себе батьки.

Буде набагато краще, якщо не купувати взагалі продукти, які призводять до порушення обмінних процесів в дитячому організмі.

Будьте здорові!

Сектор з питань охорони здоров’я УСЗН ВМР