Проблема злоякісних онкологічних захворювань,незважаючи на значний прогрес як в медикаментозному, так і в інших підходах до їх лікування залишається однією з найважливіших для всесвітнього охорони здоров'я. Нові препарати, що розробляються для лікування цієї патології, на жаль, не можуть кардинально вплинути на більшість форм рака. Статистичні дані щодо захворюваності на онкопатологію в нашій країні вселяють серйозне занепокоєння, оскільки, згідно даним експертів, Україна входить у першу десятку країн світу, де щороку виявляють понад 160 тис.нових захворювань. Кожному п'ятому в нашій країні протягом життя встановлюють цей діагноз. Згідно з прогнозами, до 2020 р. кількість виявлених випадків онкозахворювань в Україні може досягти 200 тис. в рік, а загальний показник захворюваності складе приблизно 371 на 100 тис. населення. Найбільш часто виявляються формами раку в Україні є рак легень (16,5 тис. випадків на рік), рак молочної залози (16 тис. випадків на рік), пухлини товстого кишечника (19 тис. випадків на рік). Щороку в Україні від раку помирають 90 тис. чоловік, значна частка яких працездатного віку.

Основні відомості:

Рак (злоякісні пухлини та новоутворення) - це загальне позначення групи захворювань, які можуть вражати будь-яку частину тіла. Ознакою раку є утворення аномальних клітин, здатних проникати в довколишні тканини і розповсюджуватись в інші органи. Цей процес називається метастазуванням. Метастази - основна причина смерті від раку.

Рак є однією з основних причин смерті у світі - в 2012 р. зареєстровано 8,2 млн смертей від раку. Найбільш розповсюдженими формами раку є:

Рак легень – 159 млн. випадків смерті;

Рак печінки – 745 тис. випадків смерті;

Рак шлунку – 723 тис. випадків смерті;

Рак молочної залози – 521 тис. випадків смерті;

Рак стравоходу – 400 тис. випадків смерті;

Що призводить до розвитку раку?

Як правило, рак розвивається з однієї клітини. Перетворення нормальної клітини в пухлинну відбувається в ході багатоетапного процесу, що виникає в результаті взаємодії між генетичними факторами людини і трьома категоріями зовнішніх факторів,які включають:

фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове і іонізуюче випромінювання;

хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (забруднювачі питної води);

біологічні канцерогени, такі як інфекції, що викликаються деякими вірусами, бактеріями або паразитами.

Старіння є ще одним основоположним чинником розвитку раку. Загальне "накопичення ризиків" з віком погіршує тенденцією до зниження ефективності механізмів оновлення клітин у міру старіння.

Куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування, відсутність фізичної активності, а також деякі хронічні інфекції в країнах з низьким і середнім рівнем доходів є основним фактором ризику розвитку раку в світі. Вірус гепатиту В і С підвищують ризик розвитку раку печінки. Вірус імунодефіциту людини значно підвищує ризик розвитку раку.

Наукові дані дозволяють намітити два шляхи профілактики раку шлунково-кишкового тракту. - Зниження ризику появи пухлин (первинна профілактика); - Раннє виявлення та лікування передпухлинних захворювань (вторинна або клінічна профілактика).

Первинна профілактика

Утворення злоякісної пухлини у більшості випадків є багатостадійним процесом, що виникає в організмі під дією шкідливих факторів навколишнього середовища Первинні профілактичні фактори (відмова від паління, зміна дієти, добавки мікроелементів) можуть справити вплив на будь-якій стадії канцерогенезу до появи гістологічно розпізнаваної пухлини.

Шість основних принципів дієти, що сприяють зменшенню ризику розвитку раку, які були опубліковані Американською раковою спілкою: - Профілактика ожиріння. - Зменшення споживання жиру з їжею. - Включення в щоденну дієту різних овочів і фруктів, що забезпечують організм клітковиною і вітамінами. - Споживання їжі, багатої на клітковину - цільні зерна злакових (овочі і фрукти). Зменшення тривалості переварювання їжі і зменшення впливу на слизову оболонку шлунка. - Обмеження споживання алкогольних напоїв. - Обмеження споживання копченого і і їжі, що містить нітрити. При взаємодії нітритів з білками у кислому середовищі шлунка утворюються висококанцерогенні нітрозаміни.

Вживання солоної їжі: смажені, копчені, мариновані, консервовані продукти сприяють виникненню раку шлунко-кишкового тракту. Медикаментозні препарати, що містять NO2. Екзогенні хімічні речовини: ароматичні вуглеводні, нітроаміни (тобто промислові консерванти) також сприяють виникненню раку шлунка.

Сприяють виникненню раку шлунка промислові виробництва: азбест, нафтопереробка, виробництво гумових виробів, зловживання алкоголем (більш як 40 %). 

Спадковість теж має значення у виникненні раку.

Вторинна профілактика

Вторинна профілактика спрямована на виявлення передракових фонових станів: хронічного атрофічного гастриту, поліпів і поліпозу шлунка, виразкової хвороби шлунка. Сполучення передракових фонових захворювань і передракових змін слизової призводить до раку шлунка у 100 %: - хвороба Менетріє - гіперпластичний гастрит, рак виникає у 10 % хворих; - виразкова хвороба шлунка: кислотність, розміри, локалізація значення не мають; - поліп: солітарний - один, груповий - 1-2, множинний - більше 2, поліпоз шлунка.

В 1994 р. Міжнародною агенцією з вивчення раку (IARC) хелікобактер пілорі включений в список канцерогенів першого порядку,тобто тих,що мають безумовний зв’язок з виникненням пухлини, що підтверджує аналіз розподілення епідеміологічних особливостей раку шлунка в різних регіонах світу. Виявлений прямий кореляційний зв'язок між смертністю від раку шлунка, інфікованістю населення хелікобактер пілорі і важкими соціально – економічними умовами життя. В цілому ризик захворіти на рак шлунка при тривалій персистенції інфекції збільшується в 4-6 разів.

Наявність вірусу гепатиту В, і особливо С сприяє розвитку раку печінки.

Таким чином, велике значення у профілактиці раку шлунково-кишкового тракту має дослідження як екзогенних, так і ендогенних факторів ризику, систематичні профілактичні огляди, диспансеризація населення, виявлення початкових ознак захворювання, у тому числі із синдрому малих ознак: зміна самопочуття хворого - безпричинна загальна слабкість, зниження працездатності, швидка стомлюваність, непояснене тривале зниження апетиту, втрата почуття задоволення від прийнятої їжі, почуття переповнення шлунка, нудота, блювота.

При наявності таких симптомів хворому терміново потрібно звернутися до сімейного лікаря, пройти обстеження.

Будьте здорові!

Сектор з питань ОЗ УСЗН ВМР