Останні роки все частіше трапляються випадки укусів отруйних павуків, їх пікова активність спостерігається з липня по вересень місяць. На території України отруйні павуки зустрічаються здебільшого на півдні країни.

На сьогоднішній день нараховується близько 40 000 різновидів павуків, але небезпеку для людини являють лише деякі з них. Найнебезпечніші представники фауни отруйних павуків - це тарантул, каракурт та аргіопа. Але також слід відзначити, що за останні пару років в Україні стали помічати й деякі нові в нашій місцевості види отруйних павуків. Зокрема, мешканці півдня країни все частіше помічають хірокантію. Припускається, що хірокантія та інші екзотичні павуки були завезені випадково на одязі та речах нашими співвітчизниками-заробітчанами, які влаштовуються на роботу за кордоном. А оскільки в останні роки неймовірна спека та часті дощі майже перетворили південь України в тропіки, то відтепер чужоземні павуки змогли прижитися і в нашій країні. За небезпекою укусу ентомологи ставлять хірокантію на друге місце після смертоносної чорної вдови. Упізнати жовтого павука легко: його довжина досягає сантиметра, він жовтуватого кольору, переливається на світлі.В основному ці іржаво-руді павуки були помічені на огородах, але також бували випадки, коли вони потрапляли всередину будинків.

Тарантул - це найбільш великий за розмірами павук України. Він брунатного кольору, густо вкритийволосками. Здебільшого тарантули бувають в довжину майже 3,5-4 см, інколи можуть досягати навіть 9 см. А живуть у норах, глибина яких буває більше півметра.

Аргіопу, яку ще називають павуком-зеброю, можна легко впізнати по яскраво забарвленому в жовту та чорну смужки черевцю. На нього можна наштовхнутися в неглибоких канавах, ямах.

Найотрутнішим павуком України є каракурт, його отрута сильніша в 50 разів за отруту тарантула та в 15 разів за найотрутнішу гримучу змію. Самка каракурта має розмір від 10 до 20 мм. Самець каракурта має розмір 4-7 мм і є безпечним для людини. Тіло каракурта чорне, у самця і самки на черевці червоні плями, іноді з білим оздобленням навколо кожної плями. Повністю статевозрілі особини іноді набувають чорний колір без плям, з характерним блиском. Лікування укусів каракурта має проводитися тільки в медичних установах. Найефективнішим вважається введення спеціальної протикаракуртової сироватки.

Як виглядає укус павука? Перше відчуття схоже на укол тоненькою голкою. Доволі часто людина взагалі не відчуває укус. На місці пошкодження відразу ж утворюється невелика пляма білого кольору (не більше розміру п‘ятикопієчної монети). Край білої плямки частіш за все рожевий або червоний. В місці укусу відчувається біль, свербіння, оніміння та поколювання; спостерігається почервоніння, набряк. Через декілька хвилин (від 5-ти до 20-ти) починають все відчутніше проявлятися такі симптоми як головний біль, задишка, шлункові спазми, слабість або навіть судоми, прискорене серцебиття. З’являються раптовий біль у м’язах, можливі судоми. Також може з’явитися кропивниця, посилене потовиділення, озноб. Обличчя дуже червоніє та може набрякнути.

Укус тарантула та деяких інших видів виглядає як невелика куляста пляма (припухлість). Шкіра навколо проколу роздута у вигляді пухиря, забарвлення найчастіш за все бліде з червонуватими краями. Укус каракурта найчастіше взагалі візуально непомітний. По відчуттям він нагадує укус блохи чи комара, може з’явитися мікроскопічна плямка червоного кольору, яка зникає буквально на очах.

Не завжди вдається встигнути роздивитися павука, оскільки ознаки проколу з’являються через декілька годин, коли павука вже й сліду нема. Однак визначивши за зовнішнім виглядом шкіри характер проколу, можна надати необхідну адекватну допомогу при укусах павуків. На місце проколу слід прикласти холодний компрес, краще лід. Вкушену кінцівку треба знерухомити (іммобілізувати), щоб знизити ризик розповсюдження отрути. В перші 2-3 хвилини можна припекти місце укусу каракурта полум’ям запаленого сірника, для чого 1-2 сірника притискують голівками до місця укусу і підпалюють 3-м сірником. Оскільки уражується поверхневий шар шкіри (до 0,5 мм), полум’я сірників достатньо для зруйнування токсину. На місце укусу також потрібно прикласти лід. Дітей до 16-ти років та людей похилого віку слід негайно госпіталізувати. Допомога при укусах павуків, насамперед, повинна бути своєчасною.

Будьте обережні при роботі та відпочинку на землі. Рекомендується проводити всі сільськогосподарські роботи у рукавичках, в одязі, який максимально закриває усі ділянки тіла, а в разі укусу отруйного павука - негайно звернутися за кваліфікованою допомогою до медпрацівників.

Останні роки кількість нападів змій на людей збільшилася вдвічі. Біологи пов'язують швидке зростання популяції змій зі спекою, яка сприяє їх розмноженню. Найчастіше змії нападають на грибників, рибалок, дачників та любителів відпочинку на природі. Змії ведуть активний спосіб життя в теплий період року - з перших чисел квітня і до глибокої осені.

На території України нараховується десять видів отруйних змій. Найбільш небезпечні укуси кобри, гюрзи, ефи. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюджені гадюки. Після укусу щитомордника і гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але іноді розвиваються і тяжкі ускладнення.

Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серповидних смуг, утворюючих напівовал із дрібних цяток. Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серповидними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров.

Якщо укусила отруйна змія, найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Але не можна цього робити тим, у кого є подряпини чи інші поранення слизової оболонки губ та порожнини рота. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути ротом. Тому ця рекомендація є неоднозначною.

Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом. Необхідно також обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. Категорично забороняється накладати джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Також забороняється припікати місце укусу вогнем або хімічними речовинами, розрізати рану на місці укусу. При сильному болі можна прийняти знеболююче, а щоб прискорити виведення отрути з організму, давати потерпілому більше чаю та лужної мінеральної води. Можна дати антигістамінні препарати (діазолін, цетиризин, супрастин). Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Сектор з питань ОЗ УСЗН ВМР