Правець — це вкрай небезпечне захворювання, яке загрожує смертельним результатом у разі відсутності належних щеплень або курсу профілактики. Воно відоме людству з дуже давніх часів, — багато років тому люди вмирали, бо не було необхідних щеплень та вакцин від правця. Сьогодні ж причиною смертності від цієї хвороби є скоріше недбалість самих людей, тому що багато хто відмовляється від щеплення своїх дітей від правця і самі не дотримуються режиму вакцинації.

У давнину, вивчивши причини і симптоми захворювання правець, люди дали йому кілька різних назв: хвороба з конвульсіями, судоми, заціпеніння, хвороба порізів склом і т.д.. Звичайно, звичайні подряпини, садна, порізи, без яких жодна людина в житті не обходиться, не представляють великої небезпеки для життя. Вони гояться і практично безслідно зникають з поверхні шкірних покривів. Якщо в ці ранки не потрапляють збудники правця. Причини виникнення цієї небезпечної хвороби — мікроби і бактерії, які найчастіше живуть у грунті і разом з її частинками потрапляють всередину організму людини через рани на тілі. Як правило, тільки сильне поранення або велика відкрита рана на тілі можуть послужити сигналом для хворого звернутися до лікаря. Тоді в умовах стаціонару проводиться обов’язкова профілактика правця. Лікарі стежать за тим, щоб не проявилися ознаки і симптоми захворювання правець, і проводять екстрені заходи по знезараженню ран. З звичайними порізами мало, хто йде до лікаря. Тому і ризик захворювань вище серед тих, хто отримує невеликі ранки і порізи.

Інший шлях, через який мікроорганізми можуть потрапляти в організм, — це слизові оболонки, а також рани, що залишилися після операцій. Ось, чому в лікарнях та перев’язувальних пунктах дуже важливо стежити за чистотою приміщення і не допускати скупчення пилу і бруду. Як правило, люди, що перенесли захворювання одного разу, не застраховані від нього в майбутньому. Імунна система не здатна протистояти тому токсичного речовини, яка вражає організм. Повітряно-крапельним шляхом правець не передається, також, як і будь-яким іншим способом від хворої людини до здорової.

Правцева паличка розмножується найінтенсивніше в родючих землях. Тому сільськогосподарських районах найчастіше можна спостерігати спалах захворювання, особливо у весняний та літній період. Перші підозри і симптоми захворювання правець можуть дати про себе знати через 10-12 днів після того, як мікроби були занесені в місце порізу або поранення. Залежно від стану імунітету людини, хвороба може розвиватися швидко чи повільно. Так, дізнатися про те, що в організмі є зараження правцем, можна, наприклад, тільки через місяць, а можна і через пару-трійку днів.

Правець характеризується гострим перебігом захворювання. З’являється загальна слабкість, втома, нездужання. На тій ділянці тіла, де є ранка, з’являється відчуття стягнутості і легкого печіння. Варто звернути увагу на судоми, які супроводжують роботу жувальних м’язів. Ці судоми мають назву тризм. Поступово відкривати рот стає все складніше і складніше, ковтати дуже боляче, як при ангіні, а потиличні м’язи стають напруженими і болючими.

Якщо не розпочати до лікувальних заходів негайно, людині не вдасться врятувати життя. Правець супроводжується судорожними скороченнями м’язів обличчя і щелеп, через що на обличчі може з’явитися дивний вираз, зване характерною для хвороби «сардонічною посмішкою». Поступово судоми оперізують всі групи м’язів, і як правило, зупиняється дихання, що призводить до летального результату.

Найнебезпечніше, що токсичні речовини, що з’являються в крові при захворюванні на правець, неможливо визначити ніякими лабораторними методами. Тому діагностування хвороби за допомогою аналізів стає безглуздим. Правець може протікати в трьох формах: легкої, середньої та важкої. Але сучасні методи лікування та термінового втручання в протікають в організмі процеси дозволили скоротити кількість летальних випадків навіть при важкій формі до 25 відсотків.

Ні в якому разі не можна відмовлятися від госпіталізації при перших же симптомах проявилися правця. В умовах стаціонару хворому вводять протиправцеву засоби: сироватку і імуноглобулін. Основний упор робиться на відновлення дихальної функції і запобігання розвитку пневмонії. Перед лікарями стоїть завдання — визначити захворювання з високою точністю, оскільки схожими судорожними симптомами може супроводжуватися енцефаліт, епілепсія, істерія і отруєння стрихніном.

Профілактика цього небезпечного захворювання може проводитися двома способами. Зазвичай з раннього дитячого віку робляться специфічні щеплення. Перша така вакцина робиться у віці трьох місяців, а потім з перервою на півтора місяця ще два рази. Повторна ревакцинація проводиться в півтора року, а потім в дев’ятирічному віці. Особливі умови для профілактики правця існують для тих, хто безпосередньо працює в сільськогосподарській місцевості. Там дорослі повинні робити щеплення кожні десять років, саме через десятиліття, ефективність щеплення повністю знижується, тому потрібна повторна вакцинація. Профілактика також може бути і екстреної. Вона проводиться, коли поранення вже є, з метою запобігання розвитку хвороби.

Правець можна попередити, якщо уважно ставитися до гігієни свого тіла, стежити за чистотою білизни, особливо натільної. Будь пил, який осідає на тіло і шкіру протягом дня, може містити бактерії, що провокують розвиток правця, тому після роботи або перебування у сільській місцевості або на природі, слід ретельно вмиватися й купатися, змінювати одяг, вистіривая її при гарячій температурі.

Останнім часом спостерігають тенденцію зростання частоти випадків зараження правцем, тому, відповідно, зросла необхідність до інформування населення про небезпеку. Відомо ряд методів боротьби із інфекційними захворюваннями, в тому числі і з правцем, що спричиняють бактерії. Головними медикаментозними методами все ж залишаються протиправцева сироватка, жарознижуючі засоби, реласканти та антибіотики. Саме механізм дії антибіотиків та реакції на них патогенних бактерій викликають найбільше запитань, тому є необхідним розглянути механізм дії медичних препаратів на основі антибіотиків на Clostridium tetani як збудника та проаналізувати ефективність лікування правця антибіотиками в світовій медичній практиці.

Правець - гостре інфекційне захворювання з переважанням симптомів токсикозу, що проявляється судомами поперечно-смугастих м'язів внаслідок ураження токсином рухових клітин центральної нервової системи. Захворювання виникає в результаті зараження ранневою правцевою паличкою, що містить спори. Спори округлі, більшого діаметру ніж клітина, що розсташовуються термінально. Збудник правця - суворо анаеробний, надзвичайно чутливий до кисню.

Проникає збудник правця через колоті та рвані рани, ушкодженні ділянки м’яких тканин врезультаті обмороження, опіків та травмування пологових шляхів (післяабортний, післяпологовий правець), пупкового канатика (правець новонароджених). Природна сприйнятливість людей до збудника досить значна. Це підстверджують наукові дослідження, завдяки яким медицина прийшла до невтішного висновку: у людей, що хворіли правцем імунітет до захворювання не формується, оскільки навіть дуже незначна доза токсину, здатна викликати захворювання знову, а, отже, недостатня для забезпечення відповіді імунітету на бацили.

Численні досліди показали, що клостридії досить вибагливі до поживного середовища, для них життєвоважливими є наявність вітамінів і певного набору органічних сполук, а також амінокислот.

У природних умовах правцем вражаються людина і кінь, проте сприйнятливими є й інші тварини: кози, собаки, коти, серед лабораторних тварин - морські свинки, миші, кролики. Нечутливі до правцевого токсину птахи і холоднокровні тварини. Проте при переохолодженні птахів і перегріванні холоднокровних тварин можна спостерігати симптоми правця і у них.

Світова медична практика для лікування правця використовує антибіотики, що є доцільним на ряду з введенням внутрішньомязово антитоксичної сироватки та вакцини (анатоксин який вводять переважно дітям ) та протиправцевого імуноглобуліну. Загалом поняття про антибіотики до сьогодні ще не сформовано хоча і, на думку Хоменка, їх виробництво сьогодні досягло значних обсягів і великого значення в житті людини в боротьбі з недугами, що викликані мікроорганізмами.

Антибіотики використовують, насамперед, для того, щоб знизити чисельність збудника та пригнітити його розвиток і агресивність. Серед антибіотиків, які застосовують в практиці лікування правця, чільне місце посідають пеніциліни (ампіцилін, амоксицилін, карбеніцилін), цефалоспорини та тетрацикліни.

На думку вчених, механізм дії цефалоспоринів є найоптимальнішим для боротьби із С. tetani та супутніми хворобами, що виникають в організмі людини (пневмонія, трахеобронхіт та інші гострі інфекційні захворювання дихальних шляхів, сепсис та запальні процеси в мяких тканинах та органах) так як цефалоспорини діють комплексно, добре всмоктуючись та розповсюджуючись організмом до вогнища хвороби, та активно вступають в контакт із ферментами мікроорганізмів і зменшують в деякій мірі токсичність продуктів життєдіяльності бактерій.

Тетерацикліни мають широкий діапазон дії на грампозитивні та грамнегативні бактерії і разом з тим використовуюються в лікуванні таких  інфекційних захворювань як сибірка, чума, газова гангрена та правець, а також впливають на згубні мікроорганізми: віруси, амеби, спірохети, рикетсіїї, хламідії тощо. Особливість механізму антимікробної дії тетрациклінів полягає у впливі на процеси метаболізму, зокрема на синтез білка, таким чином що, потрапляючи до клітини шляхом пасивної дифузії або через гідрофільні канали шляхом активного тракспорту, тетерацикліни збільшують концентрацію антибіотика всередині клітини до такої міри, що вона дорівнює еквівалентній антимікробній активності. Тетрацикліни блокують процес зв'язування т-РНК з рибосомною РНК, зупиняючи введення нових амінокислот до пептидних ланцюгів, а, отже, зумовлююючи блокаду синтезу білка.

– Звісно, не можна стверджувати, що в нашій області профілактичними щепленнями охоплені всі 100% населення. Але екстрену профілактику в травмпунктах, хірургічних відділеннях, поліклініці проводять залізно! Адже кожне розбите коліно у дитини, яка не була щеплена в плановому порядку, потребує екстреної профілактики, – зазначає лікар.

Що таке правець?

Праве́ць (лат. Tetanus) – це гостре інфекційне захворювання, що уражає нервову систему, викликає тонічні і тетанічні судоми скелетних м’язових волокон, що ведуть доасфіксії. Будь-яке пошкодження шкіри чи слизових оболонок, забруднених спорами анаеробної палички Clostridium tetani може викликати це захворювання, яке у більшості випадків закінчується смертю ураженого. В Україні сьогодні кількість летальних випадків від правця посідає четверте місце після СНІДу, сказу та мієлоідозу.

Збудником правця є анаеробна паличка, яка утворює спори і виділяє токсин. Вона міститься у ґрунті, а спори її є в травному каналі овець, коней та інших свійських тварин. Паличку правця неодноразово виявляли на забрудненому одязі, білизні, волоссі, а також у зруйнованих зубах. У зовнішнє середовище паличка потрапляє з випорожненнями людини і тварин.

Збудник правця дуже стійкий: витримує нагрівання до 80 градусів протягом однієї години, у висушеному вигляді без доступу світла зберігається до 10 років, а спори його навіть при кип’ятінні протягом 30-60 хв. не гинуть на 100%. У зовнішньому середовищі спори зберігаються роками, а коли потрапляють у сприятливі умови – проростають, і з них знов утворюються правцеві палички, які швидко розмножуються.

Збудник може проникнути в організм людини через дрібні, частіше колоті рани, при побутових і сільськогосподарських травмах, особливо нижніх кінцівок. Тому частіше на правець хворіють жителі сільської місцевості. Звичайне оброблення рани антисептичними засобами (перекис, йод, зеленка тощо) знешкодити спори правця не може.

За клінічним перебігом виділяють 4 форми правця:

• блискавичну,
• гостру,
• підгостру,
• хронічну.

Правець починається зі слабкості, дратівливості, головного болю, посмикування м’язів у ділянці рани. Надалі розвивається ригідність (затвердіння) м’язів, що найперше виникає поблизу рани та у жувальних м’язах – тризм (хворому важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль в жувальних м’язах). Виникає тягнучий біль і затвердіння м’язів шиї, потилиці, спини, поперекової ділянки. Іноді може бути біль у животі і напруження м’язів передньої черевної стінки. У зв’язку зі скороченням мімічних м’язів, обличчя набуває характерного вигляду «сардонічної посмішки».

Виникає відчуття страху, порушується сон. Згодом тонічні судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю. При цьому хворий залишається притомним.

Всіх хворих на правець обов’язково госпіталізують в реанімаційні відділення або спеціалізовані центри і вводять протиправцеву сироватку.

Частота захворювань

Протягом п’яти останніх років летальність від правця в Україні перевищує 60%. Такі високі показники, на думку лікарів, зумовлюють:

• вікова структура хворих: 85% складають люди старші за 60 років;
• відсутність належної санітарно-освітньої роботи, внаслідок чого майже 80% потерпілих після травм несвоєчасно або зовсім не звертаються по медичну допомогу.

                                                                                            Сектор з питань охорони здоров’я УСЗН ВМР