24 листопада в Україні стартувала Міжнародна акція «16 днів проти насильства», покликана привернути увагу до проблеми насильства над дівчатами та жінками.

Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію «16 днів проти насильства», ініційовану Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

Дати початку та завершення акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

До акції долучилась і бібліотека №1 КЗ «Бібліотечна мережа м Вознесенська».

25 листопадапрацівники бібліотеки, завітали до Обласного центру соціально-психологічної допомоги  м. Вознесенська з інформацією «Насильство в сім’ї: завіса мовчання». Адже важливо знати основи запобігання різним проявам насильства, знати, що кожна людина є захищеною у нашій державі.

«В житті є багато такого, на що варто відважитись, і такого, що варто зневажати. Обираючи між одним та іншим, зважте свій розум та сили». Так сказав - Люк де Клапьє Вовенарг.І як не погодитись зі слушною думкою французького письменника? Справді, інколи дуже важко наважитись на радикальні зміни у своєму житті, нарешті сказати «ні!» кривдникам та розірвати, здавалося б, нескінченний ланцюг насильства. А коли зважишся, де гарантія, що в тебе вистачить сили самотужки справитися з ситуацією? Зараз, коли в Україні відбувається усвідомлення громадськістю людських прав та свобод, злочин насильства в сім’ї знаходиться на рівні соціальної видимості. Проте, на жаль, офіційна статистика не відображає реальної картини домашнього насильства, оскільки більшість потерпілих не звертається за допомогою до органів внутрішніх справ. Але разом з тим жінки, котрі страждають від насильства та образливої поведінки, потребують невідкладної консультативної допомоги та психокорекції а також професійних порад.

Домашнє насильство відбувається в кожній п'ятій родині і має чотири форми прояву: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Щорічно понад 3 млн. дітей спостерігають за насильством в сім'ї або є вимушеними їх учасниками. Діти скривджених матерів у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки, 50% їх схильні до зловживань наркотиками та алкоголем. Тому жінки повинні знати, що жити в сім’ї де є насильство не можна, не можна терпіти агресію, адже діти також страждають і не зможуть вирости нормальними й адекватними людьми. 

Великою проблемою нашої країни є – насильство і над дітьми. Дуже часто жорстоке поводження з дітьми це результат того, що самі батьки страждали від насильства у дитинстві. Намагаючись виправити свої помилки, вони використовують своїх дітей; іноді батьки не знають інших шляхів «виховання», бо у своїй родині бачили тільки це. Найжахливіше те, що це може повторюватися багато поколінь.

Інша причина – раннє батьківство. У деяких батьків ще не сформувалося почуття батьківської відповідальності. Від незнання того, як поводитися з дитиною в різних ситуаціях, людина стає агресивною і всі проблеми вирішує одним способом – образами чи побиттям. Такі батьки часто не сприймають всерйоз потреби своїх дітей. Вони висміюють їх, не дозволяють їм виражати свої істинні почуття, їм важко поважати свої дітей як окремих особистостей зі своєю власною свободою.

Багато дітей потерпає від насильства з боку своїх вітчимів або свого тата. Хто в першу чергу повинен стати на захист своєї дитини? Звичайно, ж мати. Але, на превеликий жаль в багатьох випадках, мати, сама боїться кривдника і тому не допомагає своїй дитині, що іноді призводить до летальних випадків. Саме вона несе всю відповідальність за свою дитину. І якщо вона цього не робить, то буде нести кримінальну відповідальність перед законом.

І останнє, ніколи не приховуйте факти насильства в сім'ї. Знайте: вам нема чого соромитися і в тому, що відбувається, ви не винні. Обов’язково зверніться до дільничного інспектора поліції; до кримінальної поліції у справах дітей; до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій а також зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Щоб не потонути в хвилях негативних емоцій гніву, незадоволеності життям, які накладаються на не зовсім здоровий соціальний фон, ми закликаємо всіх берегти в собі людське, поважати в собі людину. Не дозволяйте нікому принижувати та ображати Вас і ваших дітей. Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства. Завжди намагайтеся створити для себе і для своїх дітей найкращу родину, в якій ви та ваші діти будуть почуватися захищеними та щасливими. Хай ваша сім’я буде для дитини взірцем людяності, доброти, любові.

Бібліотека №1

КЗ «Бібліотечна мережа м.

Вознесенська»