Промінчики яскравого сонечка проникли через віконне скло та розпочали веселу гру на Тетянчиному личку, будили її, ніби промовляючи: «Прокидайся, ти цього дня так довго чекала!». Дівчинка розплющила оченята, посміхнулася і швиденько зіскочила з ліжка, адже в неї сьогодні такий насичений день: потрібно і речі свої всі зібрати, і з вихователями попрощатися і з подругами поділитись гарною новиною - сьогодні мама забере її додому! За свої п’ять років дівчинка ще так довго ніколи не залишала рідний дім, цілих пів року дівчинка перебувала в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Вознесенської міської ради. Хоча в її домівці було часто холодно і темно (електропостачання відключене за борги), часто не було що їсти, дівчинка все ж таки дуже хотіла додому, адже вона любить свою маму понад усе на світі. Тетянка чула, що вихователі в Центрі говорили між собою, що її мати старається, приводить в порядок будинок.

А мама Тетянки, разом зі своїм громадянським чоловіком дійсно старались, вони доклали максимум зусиль, щоб діти повернулись додому…

Ще в лютому місяці за заявою матері та за наполегливістю соціальних служб діти родини К. були поміщені до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, так як умови проживання дітей були просто нестерпними (стаття на сайті міста «Чи потребує малеча захисту від рідних батьків?»).

З метою виведення родини з складних життєвих обставин та повернення дітей в сімейне оточення, фахівцями із соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді родину було взято під соціальний супровід.

Пів року клопіткої роботи однією командою соціальних працівників та членів родини дали позитивний результат, а саме: родині оформлено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, що дало змогу придбати дітям необхідний одяг, взуття, речі першої необхідності, так, як батьки весь цей час також не сиділи склавши руки, а погоджувались на будь-яку роботу, за рахунок заробітків, хоча і тимчасових, підключити електроенергію, відремонтувати будинок, зробити внутрішні роботи по оздобленню стін та невеличке перепланування, що дало змогу, хоча і незначною мірою, але все ж таки розширити житлову площу будинку. В будинку з’явились необхідні предмети побуту та меблі. Особливу увагу було приділено меншій сестричці Тетянки, яка крім проблем з зором має ще вроджені вади системи травлення. Дівчинку було обстежено у лікарів Миколаївської обласної дитячої лікарні та призначено відповідне лікування. Після тривалого дотримання рекомендацій лікарів, стан дівчинки помітно покращився.

Коли Тетянка зайшла до власного будинку, вона, з несподіванки, аж заклякла, в кімнаті було чисто і затишно, новенький диванчик приваблював своєю яскравістю, а підлога була вкрита м’якими килимками. «Тепер моїм ніжками ніколи не буде холодно», - з захватом ділилась враженнями з соціальними працівниками…

Прикладенні зусилля дали результат. На сьогодні діти повернулись в родину, а батьки, зробивши позитивні висновки, намагатимуться не припускатись минулих помилок.

Життя цієї родини складне, і ще багато чого треба навчитися, зробити, тому соціальна робота з даною сім’єю продовжується.

Робота соціальних працівників легкою не буває. Щоб досягти позитивного результату у роботі з сім’ю, соціальний працівник мусить володіти фаховими знаннями з психології, соціології, педагогіки, знати законодавство, правові аспекти соціального захисту та багато іншого, а найголовніше – всією душею любити людей та бачити їхні позитивні сторони!

Але не дивлячись на всі негаразди, що трапляються в нашому житті, такі позитивні результати, які відбулися з родиною К. надають сил і оптимізму для подальшої роботи.

Адже, яка б не була ситуація у вашому житті, вихід завжди є. Потрібно тільки не опускати руки, а йти вперед.

Директор ВМЦСССДМ МР

 Т.А. Петрушкова