Нажаль часто, коли ми відвідуємо ліс чи ставок, то стаємо свідками величезної купи сміття, яке залишають після себе недбалі відпочивальники. І з почуттям виконаного обов’язку несемо свої пакунки з відходами до найближчого контейнеру. Однак деколи, самі цього не усвідомлюючи, ми викидаємо на смітник такі відходи, які можуть нести набагато більшу екологічну небезпеку, ніж розкиданий по лісу пластик. Мова йде про побутові приладдя, у складі яких є ртуть, зокрема – енергозберігаючілампи (люмінісцентні, ДРЛ).

Люмінесцентні лампи ще донедавна були в широкому вжитку лише на підприємствах, однак в силу своєї економічності вони набули популярності і в побутовому секторі. Такі лампи є енергоощадними в порівнянні з лампами розжарювання, завдяки ним стало можливим ефективніше використання природних ресурсів. Вони є екологічним джерелом освітлення, однак в силу відсутності організованої на державному рівні системи збору та утилізації відпрацьованих ламп, їх екологічна перевага повністю нівелюється.

Люмінесцентні лампи та енергозберігаючі лампи містять речовини (ртуть і свинець), які законодавчо віднесено до небезпечних відходів (Постанова КМУ від 13.07.2000 № 1120 «Про затвердження Положення з контролю за перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізації і Жовтого та Зеленого переліків відходів»). Той же Закон дає визначення небезпечним відходам — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити істотну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і способів поводження з ними.

Згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96 лампи люмінесцентні та відходи, що містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані (код 7710.3.1.26), віднесені до категорії відходів, які сортують і збирають окремо.

Контроль над надзвичайно небезпечними відходами, і ртуті зокрема здійснюється уповноваженими органами державної виконавчої служби. Однак цей контроль поширюється лише на господарський сектор: ФОП, установи,організації, підприємства. Що стосується систем збору та утилізації для відпрацьованих люмінесцентних ламп в домашніх господарствах, то такі системи в Україні просто відсутні. Такі лампи просто викидають разом з іншим сміттям, колба лампи може бути розбита ще у житловому приміщенні, однак господарі навіть не здогадуються про небезпеку.

Візьмемо для прикладу кімнату площею 20 м. кв. – по об’єму ми отримаємо приблизно 50 кубічних метрів. Якщо тут розіб’ється лампа і в повітря потрапить навіть 1 мг. ртуті, то її концентрація в повітрі сягатиме 0,02 мг. на кубічний метр, що в 60 раз перевищує гранично допустиму.

Уявіть тепер, скільки розсіяної ртуті забруднює довкілля на сміттєзвалищах та полігонах побутових відходів…

Для того, щоб вирішити цю проблему виконавчі органи Вознесенської міської ради працюють над питанням щодо створення в місті пункту прийму побутових приладів, до складу яких входить ртуть.

Управління ЖКГ та КБ

Вознесенської міської ради