У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

У світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів, щорічно близько двох мільйонів  людей стають «живим товаром».

Боротьба з торгівлею людьми є одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду України у сфері захисту прав людини.

За офіційними даними Міністерства соціальної політики України, за період з 2012 по 25.07.2017 рр. статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлено 398 громадянам (серед яких 392 громадян України та 6 іноземців), з них: 161 громадян – жінки, 197 – чоловіки, 40 – діти (13 хлопчиків, 27 дівчаток). Слід зазначити, що 25 % осіб, яким встановлено такий статус, постраждали від внутрішньої торгівлі людьми (103 особи), 73,8% постраждали від зовнішньої торгівлі людьми (294 особи) та 1%  від змішаної торгівлі людьми (1 особа). За видом експлуатації трудова експлуатація складає 64% (255 постраждалих осіб) від загальної кількості постраждалих, сексуальна експлуатація – 19,64% (78 осіб), залучення до жебракування – 11,34% (45 осіб), змішана експлуатація  - 1,51% (6 осіб), вилучення органів – 2,26% (9 осіб), продаж дитини – 1% (4 особи), сурогатне материнство – 0,25% (1 особа).

Країнами постачання „живого товару” з України на сьогоднішній день є: Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Іспанія, Чеська Республіка, Турецька Республіка, Республіка Білорусь, Ізраїль, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Грецька Республіка, Республіка Вірменія, Французька Республіка, Італія, Азербайджанська Республіка, Республіка Молдова, Республіка Сербія, Німеччина, Республіка Абхазія, Великобританія, Фінляндська Республіка, Республіка Еквадор, Литовська Республіка, Нідерланди, Федеративна Республіка Бразилія, Республіка Індія, Югославія,Королівство Таїланд, Китайська Народна Республіка, Королівство Данія, Словацька Республіка, Республіка Казахстан, Королівство Швеція, Об’єднані Арабські Емірати.

У кожному випадку потрапляння громадян України в ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми, Міністерство закордонних справ України та закордонні дипломатичні установи у взаємодії з українськими та іноземними компетентними органами вживався комплекс заходів щодо забезпечення належного реагування на факти вчинення злочинів у сфері торгівлі людьми проти наших співвітчизників за кордоном з метою захисту їхніх прав та інтересів, надання наявної інформації для кримінального переслідування винних осіб, забезпечення безпеки постраждалих під час перебування за кордоном та їх безперешкодного повернення в Україну.

Програма з протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні з 1998 року працює з метою підтримки зусиль Уряду України та громадського сектору в протидії торгівлі людьми та забезпеченні доступу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, до належної допомоги та правосуддя.

Правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) спільно з Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) починаючи з 2016 року приймають активну участь у питаннях боротьби з торгівлею людьми, зокрема, одним із напрямків роботи є підтримка у розгляді по справі так званих наркокур’єрів, відповідно до якої, громадян України вербують з метою втягнення їх у злочинну діяльність шляхом перевезення наркотичних речовин в іноземні країни. Основним акцентом у справі є припинення подібних злочинів та повернення в Україну осіб, які перебувають на даний час в місцях несвободи на території іноземних країн, зокрема Російської Федерації.

У світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів, щорічно близько двох мільйонів  людей стають «живим товаром».

Торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі. У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати. Одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. Торгівля людьми є високодохідною і фактично безпечною, з точки зору можливості соціального контролю, сферою діяльност і транснаціональних злочинних організацій. Щорічний світовий прибуток кримінального сектору в цій сфері діяльності становить від 5 до 7 мільярдів доларів, а в деякі роки досягає 9,5 мільярдів доларів. Наприклад, тільки в Україні вербувальник отримує від 200 до 5000 доларів за кожну завербовану жінку.  У 2013 році Генеральна Асамблея ООН акцентувала увагу людства на цій проблемі, оголосивши 30 липня  Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми.  Проблема торгівлі людьми залишається болісною і для України. Складна економічна ситуація в країні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати  роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.  В міжнародній системі Україна визначена як країна - постачальниця жінок. Саме громадянки України зараз складають значну частину живого «товару» на відкритих і таємних ринках Європи та Азії. Як правило, експорт  жінок з України здійснюється на світові ринки інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни.  Поширена серед іншого й торгівля людьми з метою використання жертв торгівлі як донорів для трансплантації органів і тканин, а також для некомерційного рабства в таких формах як примусове заміжжя, примусова вагітність, фіктивне вдочеріння (усиновлення). Сьогодні на перший план виходять все нові сторони торгівлі людьми, а саме торгівля з метою примусової праці. Останнім часом, Міжнародна організація з міграції заявляє про те, що жертвами частіше стають українські чоловіки, що безпосередньо підтверджує поширення трудової експлуатації. Якщо говорити про основні країни призначення торгівлі людьми з України, то на першому місці залишається Росія, на другому - з дуже значним відривом іде Польща, а на третє виходить сама Україна як країна внутрішньої експлуатації, коли людей, громадян України, не вивозять за кордон, а перевозять, наприклад, із однієї області до іншої, відбирають документи і експлуатують у тій чи іншій формі. На жаль, Україна поступово починає ставати і країною призначення, тобто на її території експлуатують іноземців. Якщо говорити про тенденцію останніх років, то найбільше серед таких потерпілих громадян Молдови. Останнім часом у нашій країні багато робиться для запобігання торгівлею людьми.

Слід  відзначити, що Україна (як на міжнародному, так і на національному рівні) застосовує багатовекторний підхід до проблеми боротьби з торгівлею людьми. Як правило, це проявляється у поєднанні стратегій боротьби з торгівлею людьми як такою, боротьби з нелегальною міграцією та боротьби із міжнародною організованою злочинністю. Але ж і кожен сам повинен бути уважним і обережним.  А для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, варто звернути увагу на наступну інформацію:

 торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення в газетах та на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу.

Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Найчастішими формами експлуатації є нелегальна секс-індустрія, примусова праця, сурогатне материнство, втягнення в злочинну діяльність та примусове донорство.  Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти!

Якщо Ви або Ваші знайомі вирішили поїхати за кордон, пам'ятайте наступні рекомендації:

1. Ніколи нікому у жодному разі не віддавайте свої ідентифікаційні документи крім офіційних службовців! Завжди отримуйте та сплачуйте за свій закордонний паспорт, візи та проїзні документи самі. Це врятує Вас від боргової кабали та стане на перешкоді торгівцям людьми використати Ваші документи для вчинення інших злочинів.
2. Обов'язково візьміть із собою копію внутрішнього та закордонного паспортів. В разі необхідності ці копії можуть спростити процедуру отримання документів на повернення в Україну.
3. Ви можете отримати додаткову інформацію, зателефонувавши до громадських організацій, що протидіють торгівлі людьми в Україні.
4. Переговори про працевлаштування за кордоном, навчання, туристичні подорожі чи шлюб не ведіть наодинці з агентом. Запросіть взяти участь у переговорах свою довірену особу, члена сім'ї чи близьку людину. Перевірте, чи має агент або фірма ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Таку інформацію можна перевірити в Державному центрі зайнятості Міністерства соціальної політики України.
5. З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір зрозумілою для вас мовою. Такий договір оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у Вас.
6. Якщо Ви їдете за кордон законно працювати, необхідно отримати робочу візу. Туристична або гостьова віза не дає права на роботу. Ви можете стикнутися з нелегальним становищем, експлуатацією та принизливою депортацією із країни.
7. Термін законного перебування на території іноземної держави вказаний у візі. Не користуйтесь послугами незнайомців, які пропонують послуги щодо подовження цього терміну.
8. Залиште своїм родичам та друзям декілька копій наступних документів: внутрішнього паспорту України, закордонного паспорту, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних документів та фотографії. До того ж, повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.
9. Якщо за кордоном Ви потрапили у важку ситуацію, зверніться по допомогу до посольства або консульства України в країні перебування або зателефонуйте до Міністерства закордонних справ України.

Управління соціальної захисту населення Вознесенської міської ради

Тел.4-35-89