Є на карті Миколаївської області маленький куточок землі, ім’я якому – Вознесенськ. Міста, як і людські долі, мають свій початок, періоди розквіту, занепаду, відродження і забуття. Міста, як і люди, мають свої біографії, історичне минуле, своє родословне коріння. Має свою історію і наше місто.

Пам'ятною датою міста є 27 січня 1975 рік, коли Указом Цариці Катерини ІІ було засновано губернське місто під назвою Вознесенськ. 25 травня, в день Вознесіння Господнього, наше місто відзначає 222-у річницю від дня заснування.

23 травня до цієї знаменної дати, працівники бібліотеки №1 КЗ “Бібліотечна мережа м. Вознесенська” Барановська Р.В. та Саган В.Л., завітали Вознесенський геріатричний пансіонат і провели історико-краєзнавчий вояж “Відкрий для себе рідне місто”.

Бібліотекарі розповіли про славне історичне минуле, героїчні події, які пережив Вознесенськ за час свого існування та знаменитих людей, які творили минуле і сучасне нашого міста. Це царські особи Катерина ІІ, Павло І, Микола І, князь Григорій Потьомкін, французький інженер Франц де Волан та багато інших. Слухачі дізналися про відомих людей, які народилися або жили у Вознесенську. Серед них відомий учений біолог - Андрій Опанасович Сапегін, народні артисти - Гліб Павлович Глєбов (Сорокін) та Петро Васильович Франько, український композитор і диригент Василь Григорович Смекалін, народний художник СРСР, академік Євген Адольфович Кібрик, письменники–земляки: Леонід Федорук, Йосип Строцький,Анатолій Харланович, Петро Іванюк, Степан Гусак, Галина Литвинова. У нашому місті пройшли дитячі роки і першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Працівники бібліотеки розповіли про історичні споруди, які були тут побудовані - художній музей ім. Є.А. Кібрика, церква Казанської ікони Пресвятої Богородиці 1891 р., пам’ятка історії та архітектури – альтанка-ротонда, літня резиденція Миколи І, православний храм княгині Ольги. Учасники заходу з захопленням слухали розповідь про головні вулиці, назвами яких промовляє сама історія, із задоволенням поринаючи у спогади свого дитинства і молодості.

Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави, своєї маленької батьківщини – місця, де ми народилися і зростали. Освічена людина розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа.

 Бібліотека №1

КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська»