Допомога постраждалим від торгівлі людьми

Міністерство соціальної політики України – є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми; відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, викорінення передумов торгівлі людьми, зокрема щодо попередження насильства в сім'ї та дискримінації за ознакою статі, підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі людьми, координацію та контроль за діяльністю закладів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми тощо.

На виконання Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, прийнятого у 2011 році створена система протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам:

* затверджено порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;

* затверджено порядок виплати одноразової матеріальної допомоги постраждалим особам;

* затверджено стандарти надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, методичні рекомендації для державних службовців, які працюють з постраждалими;

* затверджено програму навчання спеціалістів, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми;

* затверджено методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми для використання в роботі державних службовців;

* в структурі Міністерства внутрішніх справ діє окремий підрозділ – Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;

* в кожній місцевій державній адміністрації визначено структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

* в усіх регіонах діють місцеві координаційні ради з питань протидії торгівлі людьми;

* налагоджена тісна співпраця з міжнародними та громадськими організаціями, які працюють у цій сфері.

Міністерством соціальної політики України 94 громадянам встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, серед яких 88 - громадяни України і 6 іноземців (громадяни Пакистану, Молдови та Російської Федерації).

За статтю - 39 чоловіків, 39 жінок і 16 дітей.

За видами експлуатації: 42 випадки - трудова експлуатація, 24 випадки - сексуальна, 19 випадків - залучення до жебракування, 4 випадки - змішана експлуатація, 3 випадки - вилучення органів, 2 випадки - продаж малолітньої дитини.

Країни призначення (експлуатації): Україна - 37 випадків, Російська Федерація - 37 випадків, Турецька Республіка - 6 випадків, Республіка Польща - 5 випадків, Республіка Молдова - 2 випадки, Республіка Азербайджан - 2 випадки, Держава Ізраїль - 2 випадок, Республіка Сербія - 1 випадок, Грецька Республіка - 1 випадок, Федеративна Республіка Німеччина - 1 випадок.

Вид торгівлі людьми: внутрішня (всередині країни) - 31 випадок, міжнаціональна (транскордонна) - 63 випадок.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особи, які постраждали від торгівлі людьми у разі потреби можуть отримати комплексну психологічну, соціально-педагогічну, соціально-медичну, юридичну, інформаційну, допомогу у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші види допомоги в одному з діючої мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або центрів соціально-психологічної допомоги.

Положеннями затвердженого Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417) передбачено, що особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, може подати до місцевої державної адміністрації за місцем перебування заяву про встановлення відповідного статусу. За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу, таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції зі здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.

Також допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за місцем проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають однакові права.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». З його проявами Україна зіткнулась наприкінці ХХ сторіччя. На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави.

Негативний вплив від торгівлі людьми полягає ще й у поширенні венеричних захворювань, СНІДу, формуванні моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, зруйнуванні суспільної моралі, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресії та суїциду, зростанні агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата.

 На жаль, Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми; випадки торгівлі людьми також зафіксовані всередині України. За оцінками представників МОМ в Україні, понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм торгівлі людьми.

Торгівля людьми заборонена і карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини»; у системі МВС України створено підрозділ боротьби із злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування - це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати.

Як уникнути ситуації торгівлі людьми:

* Не слід довіряти рекламі фірми, яка не вказує повної назви, адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав. Торгівці людьми можуть ввести вас в оману, використовуючи різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном; туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства; оголошення; незнайомих людей, а часом навіть сусідів, знайомих. * Не слід вести переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом, запросіть взяти участь у переговорах довірену особу. * Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію ви можете отримати в Державному центрі зайнятості Міністерства соціальної політики України. * Зв’яжіться з Посольством країни, куди ви плануєте подорож та дізнайтеся про правила щодо працевлаштування або навчанняіноземців.

*Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути вас у боргову залежність, або вчинити злочин стосовно інших осіб за вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави. Термін перебування у іноземній країні зазначено у візі. Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. *Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у вас. *За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують вашу особу. *Обов’язково залиште рідним ксерокопію паспорта громадянина України та закордонного, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону і адресу, де ви збираєтеся зупинитися. Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтеся з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом. *Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну. *Не приймайте подарунки та не позичайте гроші, адже це поставить вас у залежне становище. Якщо ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до: Посольства або Консульства України у країні вашого перебування, де вам допоможуть отримати документи, що засвідчують вашу особу, і повернутися на Батьківщину; Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище; міжнародних, громадських, благодійних організацій, де ви також зможете отримати допомогу та підтримку. Будьте уважними та обережними. Постраждалими від торгівлі людьми можете бути ви чи хтось, кого ви добре знаєте. У Миколаївській області працює «гаряча лінія» (0512) 37 07 77 для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

В м. Вознесенську по допомогу Ви можете звернутися до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради за адресою:

вул. Пушкінська, 1 каб. № 10, або зателефонувати за номером 4 35 89.

 Законодавство:

КонституціяУкраїни

Закон України "Про протидію торгівлі людьми" від 20.09.2011р. №3739-VI

Постанова Кабінету Міністрів Українивід 22.08.2012 «Про затвердження взаємодіїсуб’єктів, якіздійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»

Постанова КабінетуМіністрівУкраїнивід 21.02.2012 № 350 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року»

Постанова КМУ від 23 травня 2012 р. №417 "Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми"ДодаткиПостанова КМУ від 25 липня 2012 р. №660 "Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"Наказ Мінсоцполітики від 18.06.2012 №366 "Про затвердження форм заяв про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, журналу реєстрації заяв осіб, які мають намір отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, розписки про нерозголошення відомостей, облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, журналу реєстрації видачі довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми"Наказ Мінсоцполітики від 14.09.2012 №578 (Зареєстровано в МіністерствіюстиціїУкраїни 2 жовтня 2012 р. за №1679/21991) "Про затвердження форм оцінки потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми; плану реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми; облікуосіб, якіпостраждали від торгівлі людьми; звіту щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми"

Розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 04.07.2012 № 208-р «Про забезпечення виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2012 № 350 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року в Миколаївській області».

 

 

 

Дата: 09.03.2017 / Переглядів: 2278 / Комментарії - 0 шт.

Iм'я -