15.01 - День ухвалення Державного Гімну України

15 січня 2017 року виповнюється 25-та річниця з дня ухвалення Верховною Радою України офіційної музичної редакції Державного Гімну України. Текст Гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. Державний Гімн України – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» (слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького) – один із головних державних символів України.

22.01 - День Соборності України

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

21 січня 1990 р. українці організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

27.01 - Міжнародний день пам'яті жерт Голокосту

27 січня в Україні вшановують пам'ять жертв Голокосту.

«Голокост» в перекладі з англійської означає «знищення». Він призвів до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистській Німеччині.

В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року по всій Німеччині прокотилася хвиля насильства, відома як «Кришталева ніч». Знищені сотні синагог, зруйновані і розграбовані сотні єврейських магазинів, споганені єврейські кладовища. Це і було початком прояву ненависті до єврейського народу.

Знищення євреїв почалося з вересня 1939 на території Польщі і продовжилося 6 років. Це 2075 днів. За цей час було знищено 6 мільйонів євреїв, тобто щодня знищували 2890 чоловік, з них – 722 дитини.

З жовтня 1939 р. на окупованих територіях починають створюватися гетто. (Гетто – частина міста, оточена колючим дротом, де зобов'язані були проживати євреї з прилеглих районів).

На території СРСР існувало декілька гетто. За неповними даними понад 400 гетто знаходилося на території України, більше 200 в Білорусії, десятки гетто були створені в прибалтійських республіках. У 1941-1943 роках Бабин Яр у Києві став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

29.01 - День пам'яті героїв Крут

29 січня українці вшановують пам'ять загиблих у бою під Крутами - вояків-студентів з Києва, які під станцією Крути на Чернігівщині у січні 1918 р. призупинили наступ більшовицьких військ під проводом Муравйова на столицю України. Їхній подвиг дав можливість евакуювати уряд Української Народної Республіки і продовжити переговори, які завершилися підписанням Брестського миру, згідно якого більшовики були вимушені залишити територію України.

На рубежі 1917-1918 рр. розгорнулася інтервенція російсько-більшовицьких військ в Україну. Тоді ж було створено загін з числа добровольців (студенти, гімназисти), який було направлено для зміцнення оборони залізничної станції Крути під Ніжином.

29 січня 1918 р. ця молодь (близько чотирьох сотень), озброєна лише стрілецькою зброєю, під тиском 4-тисячної більшовицької армії Михайла Муравйова опинилася у центрі бою без належної підтримки, але не відступила. 300 оборонців Крутів полягли смертю хоробрих. Дивом врятувалися одиниці з числа добровольців. Нечисленні полонені були закатовані та розстріляні. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна", і решта студентів підтримали спів. Цей подвиг став символом героїзму української молоді у боротьбі за незалежну Україну.

Тіла загиблих героїв були перевезені до Києва і поховані на Аскольдовій могилі – старовинному кладовищі на Дніпровському схилі.

КЗ "Бібліотечна мережа м. Вознесенська"