Останнім часом низка засобів масової інформації, у т.ч. й деякі центральні телеканали, оприлюднили серію публікацій і відеосюжетів про нібито наміри Южно-Українського енергокомплексу завдати непоправної шкоди флорі та фауні Національного природного парку «Бузький Гард». Активізація «природозахисників» (лапки тут вжиті не випадково, оскільки гучні заяви цих людей нерідко кардинально відрізняється від позиції вчених-екологів, що базується на науково обґрунтованих фактах) пов'язана з намірами атомників підняти рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. У потоці гучних заяв і безпідставних звинувачень часто перекручуються факти, вириваються з контексту і більш ніж вільно інтерпретуються слова фахівців.

Для формування об'єктивної думки необхідно знати позицію обох сторін, бажано підкріплену фактами та розрахунками. Пропонуємо вашій увазі відповіді фахівців управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС на найпоширеніші питання щодо призначення, історії будівництва та перспективних планів розвитку об'єкта гідрокаскаду Южно-Українського енергокомплексу - Олександрівського водосховища.

ДЛЯ ПОЧАТКУ ВВІДНА ІНФОРМАЦІЯ. Що являє собою Олександрівське водосховище? Його розташування. Призначення.

Олександрівське водосховище на р. Південний Буг входить до складу Южноукраїнського енергокомплексу та розташоване поблизу м. Южноукраїнськ на землях Арбузинського, Вознесенського та Доманівського районів Миколаївської області.

Олександрівське водосховище має комплексне призначення та використовується для гідроенергетики (забезпечення  роботи Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС), зрошування та питного водопостачання. Водосховище використовується також для любительської рибної ловлі.

Основне призначення Ташлицької ГАЕС (ТГАЕС) – покриття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» у об'єднаній  енергосистемі (ОЕС) України, яка має суттєву  нерівномірність добового графіка навантажень, а також створення аварійного резерву швидкодіючих потужностей у Південному регіоні України, в тому числі для Южно-Української АЕС (ЮУАЕС). 

Під час роботи двох агрегатів ТГАЕС у якості верхньої водойми станції з нормальним підпірним рівнем (НПР) 103 м використовується підвідний канал. Два агрегати Ташлицької ГАЕС, працюючи в турбінному режимі зі встановленою потужністю 302 МВт протягом 2,3 години скидають у нижнє Олександрівське водосховище об’єм води, що складає 3,55 млн м3. Під час нічного «провалу» навантаження енергосистеми, цей об’єм перекачується в зворотному напрямку до верхньої водойми одним гідроагрегатом за 4,22 години.

Станом на поточну дату Олександрівське водосховище має проектну позначку НПР +16,0 м та корисну ємність 20,95 млн м3 , у тому числі:

- для Ташлицької ГАЕС                                                                             - 3,55 млн м3,

- для компенсації незворотних втрат (випаровування)                         - 3,60 млн м3,

- для водогосподарських потреб Миколаївської області                                   - 13,80 млн м3.

Проектом «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» передбачається підвищення НПР Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м та збільшення корисної ємності до 72,6 млн м3, у тому числі:

 - для Ташлицької ГАЕС                                                                            - 14,40 млн м3,

- для компенсації незворотних втрат (випаровування)                         - 5,10 млн м3,

- для додаткового водоспоживання Южно-Української АЕС               - 7,00 млн м3,

- для водогосподарських потреб Миколаївської області            , у тому числі для забезпечення санітарно-екологічних попусків у маловодні періоди               - 46,10 млн м3.

У зв’язку з тим, що останні роки характеризуються аномально-спекотною погодою, відсутністю опадів і є дуже маловодними, поточна водність річок басейну Південного Бугу значно нижча за норму. Складаються реальні передумови виникнення перебоїв у водозабезпеченні та несприятливої санітарно-епідеміологічної обстановки в нижній течії Південного Бугу.

Досвід 2007–2012 років показав, що заходи, вжиті за рішенням Міжвідомчої комісії зі встановлення режимів роботи водосховищ басейну Південного Бугу щодо попусків з Ладижинського та інших водосховищ, проблему складної водогосподарської ситуації в Миколаївській області в повній мірі не вирішили. Проблема водозабезпечення населених пунктів, розташованих нижче Олександрівського водосховища за течією річки Південний Буг, залишається.

Підвищення НПР Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м надасть  реальну можливість акумулювати водні ресурси обсягом 46,1 млн м3, що забезпечить водогосподарські потреби народного господарства Миколаївської області та підтримає санітарно-екологічний попуск в нижній течії р. П.Буг.

Пропонуємо вашій увазі відповіді фахівців управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС на найпоширеніші питання щодо призначення, історії будівництва та перспективних планів розвитку об'єкта гідрокаскаду Южно-Українського енергокомплексу - Олександрівського водосховища.

            Чи несе Олександрівське водосховище загрозу санітарному станові річки Південний Буг?

            Як відомо, водойми та їх водозбірна площа є єдиною, тісно пов’язаною системою. Якісні та кількісні характеристики водних екосистем багато в чому визначаються процесами, що проходять на водозбірній площі, від яких залежить якісний і кількісний склад стоку, що надходить до річки та водосховища. Водойми, в свою чергу, впливають, іноді дуже суттєво, на стан наземних екосистем (підтоплення прилеглої території, переформування берегів, зміна мікроклімату тощо), а через них - на виробництво та населення. Якісні характеристики водних ресурсів і прибережної зони значною мірою залежать від параметрів і режиму експлуатації водойми, які, в свою чергу, залежні від якісних і кількісних характеристик водних ресурсів (температурних, гідрохімічних, гідробіологічних і ін.) та водозбірної площі (рельєф, гідрографічна мережа, кількість опадів і т.д.) і вибираються з обов'язковим врахуванням цих характеристик.

Таким чином, енергетичні об’єкти, водосховища та прилегла до них територія настільки щільно взаємопов’язані, що функціонують у складі єдиного цілого і являють собою геотехнічну систему.

Створення водосховищ і регулювання за їх допомогою стоку значно змінюють природний гідрологічний режим річки, що тягне за собою зміни і багатьох інших природних процесів та умов, причому ці зміни по-різному проявляються у верхніх і нижніх б’єфах гідровузлів, на різній відстані від урізу води і т.д.

Водосховища впливають практично на всі складові літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери, що створюють природне середовище прилеглих територій, геодинамічні умови і рельєф, режим підземних вод, клімат, ґрунти, рослинний, тваринний світ і ландшафт в цілому.

Створення водосховищ, з одного боку, порушує умови відтворення та нагулу прохідних і напівпрохідних риб, а з іншого - надає сприятливі можливості для збільшення ресурсів місцевих риб за рахунок значного розширення дзеркала водосховища в порівнянні з річкою.

Якість води річок і водосховищ у гідрохімічному, гідробіологічному та санітарно-гігієнічному аспектах формується під впливом процесів, що проходять на водозбірній площі, в береговій зоні та в самих водних об’єктах. Слід підкреслити, що вплив водосховищ на якість води неоднозначний і не може кваліфікуватись лише як позитивний чи негативний: багато що визначається не тільки складом стічних вод, що надходять до водосховища, а й процесами в самому водосховищі, які, в свою чергу, залежать від режиму його наповнення та спрацювання, його протічності, природного поясу та зони тощо. Крім того, різні показники, що характеризують якість води, при створенні водосховищ змінюються по-різному: вміст розчиненого в воді кисню, як правило, зменшується, що є негативним наслідком, при цьому кількість бактерій кишкової палички також різко зменшується, що може розглядатись як дуже позитивне явище і т.д.

До позитивних наслідків створення водосховищ слід віднести й те, що вони здешевлюють та покращують умови забору води; зменшують мутність, колірність, запах, бактеріальну забрудненість води, що спрощує її очистку, знижує витрати коагулянту та хлору для доведення води до стандарту; вирівнюють сезонні коливання якості та температури річкової води, завдяки чому станції водопостачання працюють більш рівномірно протягом року.

            Одна з проблем, що виникають під час експлуатації ГАЕС, - її вплив на нижній басейн. Забір протягом доби десятків мільйонів кубометрів води у верхній басейн і скидання її знову в нижній призводять до істотного впливу на режим рівнів, течії, отже, на всі гідрологічні процеси у водоймі. Значна щодобова амплітуда коливання рівнів води активізує процеси переформування берегів, впливає на умови нересту та нагулу риби, на водну рослинність, якість води, на стан і умови використання пляжів і т.д.

            Що кажуть вчені, зокрема, спеціалісти НАНУ, про вплив Олександрівського водосховища на екосистему регіону?

            Відповідно до затвердженого проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» та за результатами комплексного геологічного моніторингу зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища (Звіт за 1998–2008 рр.) при його заповнені до позначки +16,0 м визначено можливі впливи на навколишнє середовище:

-       Клімат і мікроклімат: вплив не передбачається.

-       Повітря: вплив не передбачається.

-       Водне середовище: очікується незначний вплив у роки підняття НПР Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м у зв’язку із забором води з р. Південний Буг. Після встановлення НПР +20,7 м очікується збільшення незворотних витрат води в обсязі 1,5 млн м3. Впливу на фізико-хімічні показники якості води не передбачається.

-       ґрунт: підтоплення берегів у визначених об’ємах.

-       Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти: можливий незначний вплив на рослинний і тваринний світ.

-       Навколишнє соціальне середовище (населення):покращення водопостачання населення в нижній течії р. Південний Буг, переоблаштування деяких існуючих комунікацій.

-       Навколишнє техногенне середовище: вплив не передбачається. Результати контролю радіоекологічного стану водних об’єктів і прилеглих територій РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» підтверджують задовільний стан за всіма контрольованими показниками (в першу чергу показниками вмісту техногенних радіонуклідів) і відсутність негативного впливу від робіт, пов’язаних із будівництвом і введенням в експлуатацію об’єктів інфраструктури Ташлицької ГАЕС.

         Чи передбачаються роботи з переселення ендемічних рослин із зони затоплення? Чи достатній обсяг таких робіт, що його було виконано в процесі підготовки до підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 14,7 м?

                Інститутом ботаніки НАНУ України виконуються роботи з перенесення раритетних видів рослин із зони затоплення  на нові місця. Обсяги робіт визначаються виїзною експедицією  інституту. Поруч із охороною рідкісних і зникаючих видів рослин у місцях їх природного зростання (in situ) важливе значення має їх вирощування та охорона поза межами природних місцезростань (ex situ). Моделювання гомеостатичних популяцій рідкісних видів рослин у процесі реінтродукції є перспективним напрямком охорони та відтворення раритетного генофонду рослин. В умовах деградації природних місцезростань це дозволить збільшити фітогенетичний потенціал і сприятиме його охороні.

            Логічним завершенням робіт з інтродукції рідкісних і зникаючих видів рослин є їхня реінтродукція в природні екосистеми. Такі роботи наразі ведуться щодо рідкісних видів флори регіону Гранітно-степового Побужжя: зорянки південнобузької (Atocion hypanicum (Klokov) Tzvelev(Silene hypanica Klok.)), гвоздики південнобузької (Dianthus hupanicus Andrz), чистецю вузьколистого (Stachys angustifolia М. Bieb.) та смілки Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova). Завдяки реінтродукції цих видів із зони впливу ТГАЕС у природні екофітони долини р. Південний Буг їх місцеві втрачені та трансформовані популяції відновлюватимуться до нормального стану.

            Яких іще заходів з охорони навколишнього середовища буде вжито у випадку дозаповнення водосховища?

Слід зазначити, що моніторинг навколишнього природного середовища виконується постійно. У даний час ведеться комплексний геоекологічний моніторинг зони впливу ТГАЕС і Олександрівського водосховища Інститутом геохімії навколишнього середовища НАН України, Національним науково-природничим музеєм НАН України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, ТОВ «Геотехнологія», УкрНДІЕП Мінприроди України та ін.

Починаючи з 1998 р., на об’єкті здійснюється екологічний моніторинг, який включає: спостереження за гідрометеорологічним, гідрохімичним режимами, радіоекологічним станом водних об'єктів і прилеглої території, санітарно-гігієнічним станом водоймищ, станом флори та фауни територій, прилеглих до водних об'єктів, геодинамічними і екзогенними процесами.

Під час комплексного екологічного моніторингу в зоні впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища здійснено, оброблено та проаналізовано значний обсяг первинних і фондових даних спостережень за станом довкілля, а також інші матеріали та дані інженерно-дослідних, проектів спеціальних робіт та досліджень, узагальнення яких дозволило отримати науково-обґрунтовану комплексну інформацію щодо екологічної ситуації, яка склалася в зв’язку з будівництвом і введенням в експлуатацію ТГАЕС та підняттям рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 14,7 м. Узагальнені дані спостережень є репрезентативними та охоплюють усі характерні періоди: до будівництва, під час будівництва АЕС, а також під час пуску та експлуатації Олександрівської ГЕС та першої черги ТГАЕС.

Результати моніторингу за 10 років спостережень отримали позитивну оцінку: Мінприроди України вих. №7825/22/10-09 від 05.06.09 р.; МОЗ України вих. №7.04-58/2128 від 10.08.09 р.; НАН України вих. №139/1032-8 від 04.06.09 р., і були опубліковані окремою монографією.

            У процесі  підготовки до заповнення водосховища будуть виконуватись наступні роботи:

-       доукріплення берегів водосховища,

-       санітарне очищення ложа водосховища,

-       агротехнічні заходи,

-       лісоочистка вторинної порослі,

-       лісонасадження на схилах навкруги водосховища,

-       будівництво трьох автоматичних водомірних постів,

-       будівництво метеорологічної станції,

-       вертикальне планування території міського пляжу,

-       будівництво риборозплідника.

        Пропонуємо вашій увазі відповіді фахівців управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС на найпоширеніші питання щодо призначення, історії будівництва та перспективних планів розвитку об'єкта гідрокаскаду Южно-Українського енергокомплексу - Олександрівського водосховища.

         Які заходи з дослідження та збереження археологічних пам’яток, знайдених на території, визначеної під затоплення, вже виконано?

                З 1996-го по 2016 рік у зоні впливу Олександрівського водосховища (до позначки 16,9 м) Інститутом археології НАН України  було досліджено 40930 м2 пам’яток археології, а саме:

1. Поселення Бузьке                                                   – 14220 м2  (1996-2002 рр.)
2. Поселення Виноградний Сад                                – 19820 м2 (2002-2012 рр.)
3. Поселення Гард                                                       – 1150 м2  (2008-2016 рр.)
4. Поселення Лідина Балка                                        – 880 м2  (2008-2016 рр.)
5. Острів Клепаний                                                    – 40м2   (2007 р.)
6. Могильник Малий Кременчук 1                           – 4400 м2 (2003 р.)
7. Могильник Малий Кременчук 2                           – 300 м2 (2003 р.)
8. Щуцьке I                                                                  – 120 м2 (2013 р.).

            До позначки 16,9 м археологічні дослідження в зоні впливу Олександрівського водосховища виконано в повному обсязі. При піднятті рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м в його хвостовій частині слід буде провести додаткові археологічні дослідження поселень Гард і Лідина Балка орієнтовною площею до 4660 м2, а також поселення пізньої бронзи Пугач площею до 2000 м2.

            Згідно з листом Державної інспекції з охорони пам’яток культури в Миколаївській області від 06.12.2005 р. №165 у зоні затоплення Олександрівського водосховища об’єктів культурної спадщини, які підлягають перенесенню за межі водосховища та музеєфікації, не виявлено.

/переглянути лист/

Де перебувають усі знайдені під час розкопок експонати? Хто відповідає за їх збереження?

            Усі знахідки, виявлені внаслідок археологічних досліджень в зоні впливу Олександрівського водосховища, нині знаходяться на зберіганні в Миколаївському краєзнавчому музеї.

            Чи передбачається в найближчому майбутньому організувати місцевий музей археології та природних багатств регіону?

            Уточненим проектом завершення будівництва ТГАЕС передбачено спорудження нової будівлі Комплексного музею в м. Южноукраїнську з експозиціями археології, тваринного та рослинного світу регіону, геології, історії регіону і енергетики.

Чи вже  розпочато археологічні дослідження ділянки, яку буде затоплено в процесі підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м?          

Підписано договір з Інститутом археології НАН України на надання послуг за  темою «Охоронні розкопки багатошарових поселень і могильників доби неоліту-бронзи Гард та Лідина Балка між позначками 16,0 м і 20,7 м у ложі Олександрівського водосховища у 2016/2017 рр.»

            Сума договору 120 000,0 грн. Загальна площа розкопок у 2016 році становить  120кв.м.

Додатково

Ташлицька ГАЕС і Олександрівська ГЕС – складові Южно-Українського енергокомплексу, що є єдиним в Україні підприємством з комплексним використанням базових ядерних і маневрених гідроакумулюючих потужностей, а також водних ресурсів річки Південний Буг.

На даному етапі в експлуатації перебувають 3 атомні енергоблоки сумарною потужністю 3000 МВт Южно-Української АЕС, 2 гідроагрегати сумарною потужністю 11,5 МВт Олександрівської ГЕС і 2 гідроагрегати сумарною електричною потужністю в генераторному режимі 302 МВт Ташлицької ГАЕС.

 Спорудження гідроакумулюючої електростанції триває. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» визначено введення в експлуатацію шести гідроагрегатів ТГАЕС загальною потужністю 900 МВт.

Відділ роботи з громадськістю та ЗМІ ВП ЮУ АЕС