8 червня у Миколаївському РВ АМУ в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)», який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID, відбулось засідання Миколаївської регіональної платформи з вироблення політики у сфері місцевого самоврядування на тему: «Посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування шляхом прийняття змін до Конституції».

У засіданні регіональної платформи взяли участь народний депутат України Т.Кремінь, представники обласної державної адміністрації, мери міст-членів регіонального відділення, депутати обласної та міської рад, науковці – фахівці з питань державного управління, представники ЗМІ.

У ході активної дискусії учасники засідання об’єдналися у думці, що прискорення процесу внесення змін до Конституції України, сприятиме на подальший розвиток місцевого самоврядування та формування ефективного механізму публічної влади на місцевому та регіональному рівнях.

Відкриваючи захід, голова Миколаївського РВ АМУ, Миколаївський міський голова О.Сєнкевич відзначив, що місцеве самоврядування – це особлива публічна влада, найближча до людей, і саме від неї залежить соціально-економічний розвиток міст та територіальних громад: «Проведення зустрічей представників органів місцевого самоврядування з народними депутатами України, науковцями і представниками галузевих інституцій для нас, міських голів, надзвичайно важливе. Разом ми будемо шукати шляхи розв’язання існуючих проблем».

Керівник апарату обласної державної адміністрації А.Ничипорчук наголосив на актуальності проведення даного заходу та важливості внесення змін до Конституції України, зокрема, проведення децентралізації. Незважаючи на те, що в області створена лише одна об’єднана територіальна громада – Куцурубська, процес по виконанню Перспективного плану наразі на Миколаївщині активізувався.

Директор інституту державного управління ЧДУ ім. Петра Могили, доктор наук з державного управління В.Ємельянов у своєму виступі підкреслив, що найголовнішим з елементів децентралізації влади є об’єднання територіальних громад, та зупинився на чинниках, що гальмують цей процес: «…хоча в Україні прийнято необхідні базові нормативні акти, ратифіковано Європейську Хартію місцевого самоврядування, більшість територіальних громад за відсутністю матеріально-технічної бази не спроможні виконувати всі повноваження органів місцевого самоврядування. За останні 23 роки кількість сільського населення скоротилася на три мільйони осіб, кількість населених пунктів – на 360 одиниць, а кількість рад збільшилася на 1067, що свідчить про розбалансування системи місцевого самоврядування. Від 70% до 90% сільських, селищних рад дотаційні. Реформа з децентралізації іде несистемно. Подальше реформування включає в себе відповідні зміни не тільки до Конституції України, а й прийняття змін до низки базових нормативно-правових актів».

Про суть необхідних змін до Конституції та стан прийняття відповідних законопроектів розповів народний депутат України Т.Кремінь: «Поява Куцурубської територіальної громади – це великий позитив. Із великим задоволенням спостерігаю за тим, як ведеться робота зі створення об’єднаної територіальної громади Баштанщини. Активно над просуванням адміністративних реформ працює Олександр Сєнкевич, аналогічна ситуація у багатьох районах області. На думку депутата, проведення таких зустрічей є надзвичайно ефективною допомогою в обговоренні законодавчих ініціатив та регуляторних актів у парламенті, та запропонував залучати до цієї роботи громадський сектор. Підтримка з боку громадського сектору має стати одним з рівнів співробітництва органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Після Революції Гідності громадське середовище в Україні стало абсолютно іншим. Ми бачимо безліч асоціацій учасників АТО, організацій вимушених переселенців, ради волонтерів, людей, які тримають руку на пульсі країни. Ми повинні їм довіряти, бо слід говорити не лише про економічну децентралізацію, а й про децентралізацію ініціатив».

Первомайський міський голова Л.Дромашко та Баштанський міський голова І.Рубський поділились з присутніми проблемами, з якими вони зіткнулись у спробі об’єднання декількох сільських рад та міста в одну об’єднану територіальну громаду.

На здобутках, перспективах та проблемах добровільного об`єднання територіальних громад на Миколаївщині детально зупинився у своєму виступі керівник Офісу реформ-регіональний експерт з правових питань Валентин Бойко. Доповідач звернув увагу, що завдяки децентралізаційній реформі громада самостійно визначає пріоритети, планує власний економічний розвиток та залучення інвестицій, а також формує свій бюджет. На сміливому прикладі Куцуруба – ми стали свідками реалізації права і отримання нових можливостей на теренах Миколаївської області. Валентин Бойко проаналізував переваги об’єднання громад згідно з Перспективним планом формування територій, з врахуванням наявних адміністративно-територіальних центрів; зупинився на викликах, які стають на заваді ефективному процесу об`єднання територіальних громад.

Зокрема, В.Бойко зазначив: «Реформа, яка зараз відбувається, це перш за все реформа, яка спрямована на місцевий розвиток. Я можу одне сказати: без реформи децентралізації влади вихід з тієї економічної кризи просто неможливий. Ми багато говоримо про децентралізацію, але говоримо дещо спрощено: це спрямування на місцевий розвиток. Реформи – це повсюдність місцевого самоврядування у Миколаївській області. У нас повноцінно місцеве самоврядування справляється в п’яти містах обласного підпорядкування. На решті території, на жаль, у нас існує ще радянське середньовіччя, де люди зовсім не розуміють інституту місцевого самоврядування, його ролі, вирішення місцевих питань. Люди ще не розуміють, що можна вести свою діяльність відповідно до власних бажань, до власних рішень.

Реформа приречена на успіх! У нас розумний український народ, який розуміє, що іншої альтернативи, ніж реформа місцевого самоврядування - немає. До речі, реформа децентралізації поєднує в собі три реформи: територіальну реформу, реформу місцевого самоврядування, реформу адміністративну. Тому коли люди мені кажуть, привезіть нас в якусь громаду, і ми подивимось, які у них результати, і тільки після того ми об’єднаємось, - я відповідаю, що потрібно самим брати на себе відповідальність. Ті інвестиції в наше майбутнє ми робимо зараз – через інструмент цієї реформи. Вони дадуть результат через 4-5 років, але не миттєво, не відразу. Цей довгостроковий кредит щодо нашого майбутнього життя, у якому будуть жити наші діти, внуки, - це наші сьогоднішні обмеження.

Стосовно Куцурубської об’єднаної територіальної громади зазначу, що я дуже вдячний цій громаді, її керівництву, депутатському корпусу за ту активність, за той приклад, який вони показали усій Миколаївщині і всій Україні. Вся Україна знає про Куцурубську об’єднану територіальну громаду. Дуже багато речей тут зробили першими в Україні. Зареєстрували, провели сесії, відкрили рахунок. А паралельно за тими схемами, які були відпрацьовані у Куцурубі, працювали по Україні. Листопад-грудень минулого року, коли була невизначеність, і коли депутати ще приймали закони, - ми все ж таки встигали на останню сходинку останнього вагону. І це не зупиняло процес об`єднання, нормативне забезпечення представницьких органів місцевого самоврядування, роботи, - а навпаки, забезпечувало організаційно. Дуже велика робота була проведена і з боку депутатського корпусу, і з боку самої об’єднаної територіальної громади.

Наголошую, добровільність має бути визначальною, а не кількісні показники, якщо ми хочемо щоб процес йшов природнім шляхом. Це той критерій, який було покладено за основу при прийнятті Перспективного плану. Держава в особі ОДА має все-таки орієнтувати людей на цей Перспективний план. І об`єднання територіальних громад має відбуватись довкола тих центрів, які визначені потенційними адміністративними центрами відповідно до Перспективного плану. Ми пішли за схемою: 1 район – 1 громада. Це теж логічно. Навіщо створювати «потьомкінські дєрєвні», в яких немає ні соціальної сфери, ні бюджетної і будь-якої інфраструктури, банків там немає. Навіщо все це створювати, коли все це вже є в райцентрах? При тому і історично, і ментально так склалося, що люди їздять до райцентру. У нас із 19-ти районів, 14 – майбутніх ОТГ побудовані за принципом «1 район – 1 громада». У разі ініціативи з боку потенційного адміністративного центру району, селища або міста обласного значення - у цього об`єднання є перспектива. Потрібно людям доводити ці аргументи. Люди використовують своє право, і іноді тому й утворюються анклави – неспроможні об`єднання, що готові адмінцентри зволікають з пропозиціями.

Радий, що Куцуруб отримав 5 мільйонів державної субвенції на інфраструктуру. Але на рівні нашої області це не так багато. Об`єднані громади Тернопільської області отримали 159 мільйонів гривень, Хмельницької – 214, Одеської – 68 мільйонів гривень. Тож якби ми більше об’єднались ще торік, зокрема, маю на увагу Ольшанську об’єднану територіальну громаду, об`єднання якої не відбулося через «окрему думку» одного сільського голови, - то ця громада отримала б від 18 до 23 мільйонів гривень. Нині активізувався об’єднавчий процес майже в 10-ти громадах Миколаївської області набирає швидких темпів. Громадам, які включились у процес, потрібно не збавляти градус активності. Важливо, щоб це були якісні об`єднання, де принцип добровільності відповідно до Закону «Про добровільне об`єднання територіальних громад» – залишається основним домінуючим принципом.

За місцевими бюджетами державою закріплено стабільні джерела доходів, значно розширена дохідна база місцевих бюджетів. На місцях з'являються і повноваження і ресурси. Як розпорядитися всім цим - під відповідальність громади і тих кого вона обрала. Важливо зрозуміти, що децентралізація та передача повноважень це принцип (головний напрямок), за яким наразі реформується місцеве самоврядування й територіальна організація влади. Принцип, який забезпечить об'єднання на місцях інтересів людей, бізнесу і держави. Забезпечить здійснення у практичній площині кроків назустріч приведення інституту місцевого самоврядування у відповідність з принципами побудови місцевої влади, викладеними у Європейській хартії місцевого самоврядування», - наголосив В.Бойко.

Окремо було обговорено питання розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері надання адміністративних послуг, реформи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту населення.

Учасники засідання регіональної платформи в опитувальній анкеті надали позитивну оцінку щодо актуальності та своєчасності теми та високому рівню підготовки заходу. Також відзначили зручність місця проведення, активність аудиторії та можливість висловити свої думки під час дискусії.

При особистому спілкуванні учасники засідання висловились схвально про започатковану Асоціацією міст України ідею, і вважають таку форму роботу своєчасною і дуже корисною.

Олександра Ментель, регіональний консультант з комунікацій, висвітлення кращих практик та просування успіхів реформ (за проектом «ПУЛЬС» АМУ).