«Творенье может пережить творца;

Творец уйдет, природой побежденный,

                                         Однако образ, им запечатленный,

                                           Веками будет согревать сердца…»

                                                                                                                                                      /Б. Микеланджело/

     У Вознесенському художньому музеї Є.А.Кібріка 7 травня 2014 року відбулося відкриття виставки, присвяченої 145-річчю з дня народження відомого скульптора Івана Івановича Андреолетті.

 Народився І.І.Андреолетті 2 /14/ червня 1869 року в місті Вознесенську в сім'ї селянина Івана Пагірєва. Хлопчик з дитинства захоплювався малюванням, рано осиротів. В 1887 році у Вознесенськ з Одеси приїхав італійський художник і архітектор Джованні Карло Андреолетті. У ті роки багато талановитих італійських скульпторів працювали в Україні. Під їх керівництвом в Одесі в 1884-1899 роках була прикрашена скульптурними композиціями будівля Нової біржі, здійснено монументально-декоративне оздоблення готелю «Брістоль» та оперний театр. У Києві добре відомі скульптурні композиції італійських майстрів: будівля Художнього музею, міського театру, Миколаївського костелу і багатьох інших споруд. Джованні познайомили з обдарованим юнаком - сиротою. Художник зацікавився роботами Івана і в 1888 р. відправив його вчитися в Одеську мистецьку школу, яку він закінчив в 1894 році з Великою бронзовою медаллю. У 1890 р. Джованни Карло всиновляє Івана і дає йому своє прізвище - Андреолетті.

З 1894р. Іван навчається в Петербурзькій академії мистецтв на скульптурному відділенні у В.А.Беклемішева і у 1900р. за дипломну картину «Вдалий улов» отримав звання класного художника і закордонне пенсіонерство. З 1901р. удосконалює свою майстерність в Італії. Бере участь у Весняній виставці в залах ІАМ 1905 року. У 1908 р. повернувся в Росію і розпочав викладацьку роботу в школі Товариства сприяння мистецтв у Петербурзі і одночасно працює над власними проектами. До наших днів збереглися такі його монументальні скульптурні роботи: пам'ятник   засновнику     Харківського університету   В.М.Каразіну, оригінальний надгробок композитору М.А.Римському-Корсакову в С-Петербурзі, пам'ятник першому російському альпіністові А.Пастухову на вершині гори Машук в місті П’ятигорську.

Після 1917р. жив у Франції, де одружився з художницею Є.П.Ілінскою. Помер приблизно у 1926 році.

Як викладач у школі Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі, І.І.Андреолетті виховав багато талановитих скульпторів. Найвидатніший його учень - Манізер М.Г. Він автор найкращого пам'ятника Т.Г.Шевченку, встановленого в Харкові, а також автор пам'ятника Кобзарю в місті Каневі. Скульптурні композиції М.Г.Манізера прикрашають площі в м.Києві та інших містах світу. Є.А.Кібрік довгі роки дружив з М.Г. Манізером. Подарований йому автором гіпсовий «Чоловічий портрет» представлено в експозиції. Виставка також знайомить з роботами друзів - соратників М.Г. Манізера - це роботи Є.В.Вучетича (барельєф «Слава полеглим героям»), К.Ф.Бєлашової («Жіночий портрет», «Голова дівчини»), М.К.Анікушина (ескіз до пам'ятника «А.П.Чехову»), Шварца Д.П. (гіпсовий «Портрет Є.А.Кібріка»), Б.Я.Воробйова («Ласка») та Кукриніксів («Дружній шарж на П.І.Прокофьєва»). Кожен з майстрів вніс значний внесок у розвиток мистецтва скульптури. Особливе місце на виставці займає скульптура малих форм. Дякуючи позитивному відношенню вознесенцев до нашого музею А.Й.Боровської, І.В.Краснюк, Е.К.Васалатій, Л.І.Бичкової, В.М.Петрової, Н.В.Волковицької, Ю.А.Ованесіян, Л.М.Лисенкої, О.Т.Давидової, Л.Д.Цуркан, Л.О.Басової була створена ця експозиція. В ній представлені порцелянові, фаянсові та керамічні скульптури різних жанрів і напрямків. Відрадно, що більшість з них випущено на українських фарфорових та керамічних заводах у другій половині ХХ століття.

Не залишить без уваги глядача яскрава, неповторна продукція майстрів «ГЖЕЛЬ». Цю колекцію предметів та посуду представила Вакуленко В.В. з приватного зібрання.

Запрошуємо вознесенців та гостей міста відвідати виставку, яка працює до 30 червня 2014 року в приміщенні музею Є.А.Кібріка.

 Фото Р.Руденка