Огляд основних положень Закону України «Про запобігання корупції»

Цей Закон набрав чинності 26.10.2014 та був введений в дію 26.04.2015.

До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність 26.04.2015.

Суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, крім осіб, уповноважених на виконання функцій держави, є також посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які надають публічні послуги; особи, які обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права -           у випадках, передбачених цим Законом (пункт 2 частини першої статті 3). Ці особи для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Звернути увагу: юридичні особи приватного права, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 1 млн. грн. (для товарів та послуг),  млн. грн. (для робіт) в обов’язковому порядку затверджують антикорупційну програму та призначають відповідальну за її реалізацію особу (уповноваженого). За відсутності у зазначених випадках антикорупційної програми чи уповноваженого замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити пропозицію. 

Закон передбачає створення Національного агентства з питань запобігання корупції. 

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.

Член Національного агентства при здійсненні своїх повноважень має право проводити перевірки з питань, які віднесено цим Законом до повноважень Національного агентства.

Рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Національного агентства можуть створюватися територіальні органи Національного агентства, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.

Повноваження Національного агентства закріплені статтею 11 Закону. До них, зокрема, належать:

- здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави;

- розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;

- надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. 

Звернути увагу: припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Строки виконання припису або запиту про надання документів - десять робочих днів з дня їх одержання. 

Антикорупційна стратегія визначаються Верховною Радою України. Верховна Рада України щороку не пізніше 1 червня проводить парламентські слухання з питань ситуації щодо корупції, затверджує та оприлюднює щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики. Порядок реалізації Антикорупційної стратегії визначається Законом.

Центральний орган виконавчої влади, інші державні органи приймають антикорупційні програми, які повинні передбачати:

визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;

оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;

заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;

навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;

процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;

інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.

Звернути увагу: громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу  до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом. 

обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22), щодо одержання подарунків (ст. 23) та заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка (ст. 24), щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 25), щодо спільної роботи близьких осіб (ст. 27), а також обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави (ст. 26).

 конфлікту інтересів

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. 

Звернути увагу: звільнення особи, уповноваженої  на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Наприклад: порядок підписання розпоряджень про призначення (перерахунок) або списків на виплату пенсій, документів для виплати заробітної плати керівникові, головному бухгалтеру…

Відповідно до статті 33 Закону якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення, службові повноваження здійснюються цією особою під зовнішнім контролем.

Зовнішній контроль може здійснюватися в таких формах:

1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;

3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

Про здійснення зовнішнього контролю приймається рішення, у якому визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

Звернути увагу: за загальним правилом частини сьомої статті 28 закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов’язаних із виконанням функцій держави, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.

Регулювання конфлікту інтересів здійснюється                           з урахуванням, зокрема, визначення кола посадових обов’язків (КЗпПУ, Закон України «Про державну службу»), встановленого порядку прийняття рішень (узгодження, візування, накладення печатки, реєстрації тощо), розподілом функціональних повноважень тощо.

 етичної поведінки

Закон зобов’язує суб’єктів неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими, діяти виключно в інтересах держави, дотримуватися політичної нейтральності.

До основних принципів та засад діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, віднесено також неупередженість, компетентність та ефективність, нерозголошення інформації та утримання від виконання незаконних рішень чи доручень.

Звернути увагу: утримання від виконання незаконних рішень чи доручень слід відрізняти від бездіяльності за ознакою, передбаченою частиною третьою статті 44: наявність письмового повідомлення керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому особа працює, про незаконне або таке, що становить загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, рішення чи доручення. 

Статтею 60 Закону визначені вимоги щодо прозорості та доступу до інформації, до яких належить заборона:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Звернути увагу: правові засади обробки та поширення інформації врегульовані законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних». Використання інформації Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється відповідно до статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 фінансового контролю передбачають:

порядок подання декларації - заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, щорічно до 1 квітня (після початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій, про що приймається рішення Національного агентства); 

розширення переліку відомостейдекларації – подаватимуться також відомості щодо виду, характеристики нерухомого майна, дати набуття його у власність (користування), вартість майна на дату набуття у власність (користування); відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, а також дані про усіх співвласників рухомого та нерухомого майна або про власника – якщо майно перебуває в праві користування. Також перелік включає: цінні папери, корпоративні права, нематеріальні активи, включаючи об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; видатки та правочини (із зазначенням даних про вид правочину, його предмет та найменування контрагента), на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 20 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Крім того, відомості декларації включатимуть дані про посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом, найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом; а також про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням даних відповідних об’єднань (організацій);

Звернути увагу: за загальним правилом під рухомим майном слід розуміти окрему рухому річ (яка вільно переміщуються у просторі), сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов’язки) обробка та оприлюднення декларацій - подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру, що формується та ведеться Національним агентством, має відкритий цілодобовий доступ і зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею цих функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково. Не підлягають відображенню у відкритому доступі відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації.

Повна перевірка декларації здійснюється протягом дев’яноста днів з дня подання декларації і полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації:

державних службовців першої - третьої категорій, керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється           на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення;

у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. 

додаткові заходи фінансового контролю - суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити Національне агентство про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента, а також про отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року.

Звернути увагу:

належать особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. 

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування, який полягає у встановленні відповідності рівня життя наявним майну і одержаним доходам. Моніторинг способу життя здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам. 

Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. 

Звернути увагу:

- порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП);

- порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5 КУпАП);

- порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП);

- порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП);

- незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП);

- невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП);

- невиконання законних вимог Націронального агентства з питань запобігання корупції (ст. 188-46 КУпАП). 

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України); 

- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України) - є корупційним за певних умов; 

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України); 

- декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 КК України);

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України); 

- незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України) - відмінне від хабарництва;

- підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України), - є корупційним за певних умов); 

- підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України); 

- пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України); 

- зловживання впливом (ст. 369-2 КК України); 

- провокація підкупу (ст. 370 КК України).

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. 

Спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, і передбачає перевірку відомостей щодо наявності судимості (її зняття, погашення), в тому числі за корупційні правопорушення, притягнення особи                       до адміністративної відповідальності за пов’язані з корупцією правопорушення, достовірності відомостей декларації, наявності корпоративних прав, стану здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, відношення особи до військового обов’язку, наявності допуску до державної таємниці (якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до посади, поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади" .

Звернути увагу: визначення осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище наведено  у примітці до статті 56 Закону, перелік осіб відповідає переліку суб’єктів, чиї декларації підлягають обов’язковій повній перевірці.

Перевірки стосовно претендентів, які призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, у тому числі тих, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються, не проводяться. 

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки:

розбіжностей у автобіографії та/або декларації - претенденту надається можливість надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність;

невідповідності відомостей встановленим законодавством вимогам – посадова особа (орган) відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду;

подання підроблених документів або неправдивих відомостей - посадова особа (орган) повідомляє правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

 

 

 

Дата: 30.09.2015 / Переглядів: 4382 / Комментарії - 2 шт.

Iм'я -