70 років тому було покладено край найжахливішому та наймасштабнішому за всю історію людства збройному конфлікту — Другій світової війні.

Наша земля була кривавою ареною запеклих бойових дій. Саме на українських теренах відбулася майже половина всіх стратегічних оборонних і наступальних операцій східноєвропейського театру бойових дій, саме в Україні було розгромлено більше половини нацистських військ.

У тій трагедії ми маємо свій особливо скорботний рахунок незліченних людських втрат. Ця війна, за різними оцінками, коштувала Україні від 8 до 10 мільйонів життів.

Вічна і світла пам’ять загиблим.

Українці хоробро билися з ворогом у лавах Червоної армії, радянських партизанів та підпільників, регулярних військ держав Антигітлерівської коаліції, французькому, словацькому та інших рухах опору. Сотні тисяч українських патріотів боролися у лавах Української повстанської армії.

Близько 2,5 мільйонів наших співвітчизників за бойові та трудові подвиги були відзначені орденами і медалями. За виняткову мужність 2 тисячі з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Тричі Героєм став прославлений Іван Кожедуб, двічі Героями — ще 32 українця. Першим прапор Перемоги над Рейхстагом встановив наш земляк — Олексій Берест. Багато вихідців з України займали чільне місце у командуванні Червоної армії. Одним із них був Герой України генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, відзначений посмертно за мужність, самовідданість і визначні дипломатичні заслуги у повоєнному врегулюванні міжнародних відносин.

Визнанням вагомого внеску нашого народу у перемогу над нацизмом та його великої жертовності було надання Україні права стати країною — засновницею Організації Об’єднаних Націй.

Український народ заплатив за свою свободу високу ціну. Кожна українська родина має свою особисту історію тієї війни та повоєнної відбудови. Це історії про героїчні бої, життя в окупації, евакуацію, концтабори, нацистське рабство, терор, голод, сталінські репресії, що передаються з покоління у покоління і стали національною пам’яттю.

У буремні роки Другої світової війни нацистами та їх союзниками було окуповано всю територію сучасної України, зруйновано понад 700 українських міст, десятки тисяч сіл, виробничих об’єктів, культурних та духовних пам’яток.

На Схід у глибокий тил було переміщено близько 3,5 мільйонів наших земляків — найкращих фахівців народного господарства, 550 промислових підприємств, десятки вищих навчальних закладів, театрів, музеїв. Більшість з цих підприємств так і залишилися на території нинішньої Російської Федерації.

Друга світова війна — це не лише глибока незарубцьована рана людської цивілізації. Це тяжкий урок, висновки з якого, на жаль, зроблено не усіма.

Питання війни і миру сьогодні знову перебувають на першому місці міжнародного та європейського порядку денного.

Російська Федерація, цинічно розтоптавши міжнародне право, анексувавши Крим та розпаливши збройний конфлікт на Донбасі, сьогодні знову руйнує систему європейської та світової безпеки. Зухвала російська агресія становить загрозу не лише для України, а й для всього цивілізованого світу, його безпеки і стабільності.

Криваві уроки Другої світової війни не мають бути даремними. Зупинити агресора можна лише об’єднаними зусиллями, як це було 70 років тому.

Нинішня підтримка України переважною більшістю світових та європейських лідерів, допомога, яку ми постійно відчуваємо у ці нелегкі для нас часи, свідчать, що міжнародне співтовариство усвідомлює безперспективність політики «умиротворення» агресора.

Демократичний світ має докласти максимум зусиль задля відновлення зруйнованої системи міжнародного порядку та повернення довіри до міжнародного права.

Пам’ять про подвиг наших дідів та прадідів у роки Другої світової війни та нинішня боротьба за суверенітет і територіальну цілісність країни сьогодні як ніколи об’єднали український народ. Ця пам’ять була, є і завжди залишатиметься священною для кожного з нас.

По матеріалам сайту Президента України: http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-do-ukrayinskogo-narodu-ta-narodiv-svitu-u-zvyazku-35904