"Душу й тіло ми положим за нашу свободу…" 

Таку обіцянку ми даємо кожного разу, співаючи Гімн. 

І рік тому цей рядок припинив бути просто словами. Він став повсякденною дією в боротьбі за цілісність держави і за європейський вибір.

Дорогі співвітчизники! 

В цей день рік тому Янукович зірвав стоп-кран. Щоб зупинити природній рух українського експресу до Європи, щоб повернути його назад - і в часі, і в просторі.   

Він не знає української історії. Бо вона для нього – чужа. А хоч би раз зазирнув до підручника, побачив би слова нашого гетьмана Пилипа Орлика. 

Того самого соратника Івана Мазепи, автора написаної ще триста років тому першої української конституції: "Народ завжди має право протестувати проти гніту…" 

Гідні нащадки не забули настанов гідного пращура. Тому і вибухнула Революція Гідності. Проти купки негідників постали мільйони людей.

Те, що рік тому було лише мрією, перетворюється на реальність. Хоча і не так швидко, як хотілося б. Повернулися свободи: свобода слова, свобода вибору, свобода протесту. Від диктатури ми перейшли до парламентсько-президентської демократії.  Ми підписали, ратифікували і вже  нарешті почали виконувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. 

Ви думаєте, це сталося автоматично?  Чималих зусиль прийшлося докласти мені та нашим дипломатам, щоб подолати тиск та шантаж зі Сходу, розвіяти певні сумніви та коливання на Заході. 

Позачергові вибори до Парламенту –  це ще один наш крок на виконання вимог Революції Гідності. 

Полчища ходоків стукали до мене в двері із пропозицією залишити все як було. Гарантували повну лояльність депутатів.  

Але я зайняв тверду позицію і розпустив парламент . І чесні, прозорі, демократичні вибори оновили Раду більше, ніж на половину. Це і є та сама свіжа кров, яка має оздоровити весь наш політичний організм

Таким же позитивним буде й ефект від люстрації. Відповідний закон я підписав ще минулого місяця, і передбачене ними очищення влади набирає обертів.

Після Нового року вступлять в дію  закони про національне антикорупційне бюро і нова редакція закону про прокуратуру. 

Мені не соромно звітувати вам. Попри зовнішню агресію, крок за кроком у важкій боротьбі із силами минулого виконую те, чого вимагали повсталі люди. Те, що сам обіцяв на Майдані.

Чи були у мене прорахунки? Звичайно, бо не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я відкритий до критики, чую її і враховую.

Чим я і сам незадоволений, так це швидкістю реформ і темпами боротьби з корупцією. 

Корупційну вертикаль, по якій нагору з усієї країни збиралися хабарі ми нарешті зламали. Та це лише вершина айсбергу і тільки початок боротьби.

Достроковими парламентськими виборами я завершив створення політичних передумов для проведення змін. І вже наступного тижня має відбутися перше засідання новообраної Верховної Ради. І я негайно внесу на затвердження Парламенту кандидатуру Прем’єр-Міністра, яку, згідно Конституції, запропонує мені коаліція.

Виходячи із єдності демократичних сил очікую, що коаліція пристане на мою пропозицію висунути на цю посаду Арсенія Яценюка. А от склад Уряду має бути повністю оновлений. 

Реформи мають стартувати негайно. Їхньою метою є поступове досягнення європейських стандартів життя, аби вже в 20 році ми могли подати заявку на членство в Європейському Союзі. Саме про це – проект коаліційної угоди. 

Вперше партії та депутати не посади ділили, а напрацювали під спільну відповідальність детальний план фундаментальних змін в країні. І вони мають стати наступним етапом нашої Революції.

Буквально в ніч на сьогодні п'ять проєвропейських партій завершили підготовку коаліційної угоди. Це – маленький, але дуже приємний подарунок до Дня Гідності і Свободи. 

Щойно я зустрічався з родичами полеглих українців з Небесної сотні. І сьогодні ж я підписав указ про присвоєння всім нашим побратимам та сестрам з Небесної сотні звання Героїв. 

Пам’ять про них існуватиме доти, доки житиме врятована ними Україна. Я впевнений - це значить вічно.

Дорогі українці! 

Дискусія про вибір між ЄС та Митним Союзом, яка йшла перед Майданом, була лише окозамилюванням. На той момент наші сусіди разом з п'ятою колоною всередині України вже все вирішили. І за нас, і без нас. 

Прискореними темпами йшов процес повного демонтажу української державності. Їхній план тихої ліквідації ми зірвали, через це на нас пішли війною.

Хотіли силою стерти з карти Європи цілу країну, але ворог грубо прорахувався. Він зробив нас ще сильнішими.

Любов до Вітчизни, спільна боротьба україномовних та російськомовних за свою Батьківщину, за свободу, гідність, за право на майбутнє - все це прибрало поділ країни за етнічною, мовною та конфесійною ознаками. 

Ми маємо спільних ворогів, спільні проблеми, але, що найважливіше – спільну країну.

І  всі  без винятку  хочемо нормального розвитку і миру, дорогу до якого відкривають визнані усім світом мій Мирний план і Мінський протокол. 

І ті, хто стояв на Майдані, і ті, хто тоді залишився осторонь – тепер всі разом захищаємо Україну від зовнішньої агресії, від прямого вторгнення з боку Росії.

Разом будуємо нову країну. І потребуємо як ніколи загальнонаціональної єдності, бо конфлікт всередині країни знищить нас.

 Спасибі вам, дорогі і рідні, за мужність, патріотизм, витримку і терпіння.

Дякую, що розумієте, наскільки складна ситуація і що помахом чарівної палички її не виправиш.

Особливий уклін вам, доблесне українське воїнство, яке тримає оборону на Сході у Вітчизняній війні чотирнадцятого року.

І вам, волонтери і волонтерки. Всім, хто об’єднався в потужний загальноукраїнський рух на підтримку армії, національної гвардії та добровольчих батальйонів.   

 Вітаю всіх з Днем гідності і свободи!

Слава Україні!