Лептоспірози - група гострих інфекційних хвороб людини і тварини, спричинюваних особливими мікроорганізмами - лептоспірами. Відомо понад 10 видів лептоспір, здатних викликати захворювання у людини. Захворюваність характеризується вираженою сезонністю (літні і осінні місяці), хоча випадки лептоспірозу трапляються і в інші місяці.

Розрізняють жовтяничні лептоспірози (хвороба Вейля-Васильєва) та безжовтяничні (водна гарячка, семиденна гарячка та ін.).

Основним джерелом збудників лептоспірозів у природі є мишовидні гризуни, від яких заражаються люди і свійські тварини (велика рогата худоба, свині, собаки).        

Лептоспіри паразитують у звивистих канальцях нирок тварин і з сечею виділяються в зовнішнє середовище.

На жовтяничний  лептоспіроз найчастіше хворіють працівники м’ясокомбінатів і харчових підприємств, деритизаторів та ін.

У відкритих водоймищах лептоспіри виживають від кількох годин до місяця, у вологому грунті - більш як півроку; добре переносять морози. У кип’яченому й пастеризованому молоці вони зберігаються 20-48 годин, у кислому молоці гинуть протягом 20 хвилин.

Лептоспіри дуже чутливі до прямих сонячних променів, висушування, високої температури, кислот, лугів, мінеральних солей, дезинфікуючих засобів. У воді при 70°С вони гинуть через кілька секунд при кип’ятінні - одразу; 0,1%-на сірчана, оцтова, мурашина, соляна кислоти вбивають їх протягом 10-15 хвилин; у 0,5%-ному фенолі лептоспіри гинуть через 20 хвилин, у хлорних розчинах при вмісті активного хлору в дозі 0,3-0,5 мг/л - через дві години.

В організм людини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру, слизові оболонки носа, рота, очей. Інкубаційний період (від часу зараження до перших ознак хвороби) триває 2-19 (у середньому 7-13) днів. Хвороба починається раптово, температура підвищується до 39-40°С,людину морозить. З’являється загальнаслабкість, головний біль, біль у попереку, суглобах ім’язах, особливо литкових. Часто буває біль у правому підребер’ї, під грудьми. Виникає кон’юнктивіт - запалення слизової оболонки ока. У розпалі хвороби, залежно від тяжкості перебігу її, приєднуються нудота, блювання (часто з домішками крові), марення, безсоння, кровотечі з носа. У тяжкихвипадках приблизно на 4-7-й день хвороби із зниженням температури з’являється жовтяниця шкіри та білкової оболонки очей, а також крововиливи у шкіру йслизові оболонки. Повне одужання настає на 6-12-му тижні хвороби. Усі хворі на лептоспірозповинні лікуватися в лікарні.

Безжовтяничні лептоспірозихарактеризуються відносно легким перебігом. Менш вивчені японська семиденна гарячка, собачий лептоспіроз та ін.

Після перенесеного захворювання залишається стійкий і тривалий імунітет (несприятливість організму до хвороби), спрямований лише проти того виду лептоспір, який викликав захворювання.

Профілактика полягає в дотриманні санітарних вимог під час будівництва зрошувальних систем, ставків, колодязів, каптажів та інших водозбірних споруд, а також під час експлуатації відкритих водоймищ.

Радикальним методом оздоровлення районів, небезпечних щодо лептоспірозу, є осушення боліт і заболочених ділянок, знищення гризунів - носіїв інфекції.

Якщо загрожує небезпека зараження (скажімо, робітникам м’ясокомбінатів та ін.), проводять профілактичні щеплення, не менш важливе значення має раннє виявлення, ізоляція та лікування хворих тварин, дотримання санітарно-ветеринарних правил при розміщенні тваринницьких ферм і літніх таборів, запобігання забрудненню вододжерел виділеннями тварин.

Велику рогату худобу, свиней та інших сільськогосподарських тварин у вогнищах лептоспірозів імунізують.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Сектор з питань охорони здоров’я УСЗН ВМР